У Полтаві завершили демонтаж пам’ятника на місці відпочинку Петра I

У Полтаві остаточно демонтували пам’ятник Петру І, розташований на розі вулиць Спаської та Пилипа Орлика.

Про це повідомляє інтернет-видання "Полтавщина".

Перенесення пам'ятника відбулося згідно з вказівкою Міністерства культури та стратегічних комунікацій в межах державної політики деімперіалізації. 31 січня був підписаний наказ Мінкульту про виключення 15 об'єктів культурної спадщини Полтави з Держреєстру нерухомих пам'яток України, серед них і пам'ятник на місці відпочинку російського правителя. 1 квітня стартувала підготовка до переміщення пам'ятника. Відповідні служби розпочали демонтаж 2 травня. 

Під час демонтажних робіт зняли шолом, щит, меч, фігурні елементи зі стилізованим пір'ям, чотири скульптурні гірлянди, розібрали мідні листи постаменту. Демонтаж відбувався в присутності архітекторів, реставраторів та краєзнавців: фахівці описували зняті елементи пам'ятника, нумерували та пакували в спеціальні бокси для подальшого збереження у фонді музею Полтавської битви.

У міській раді Полтави зазначили, що гроші з міського бюджету на демонтаж не виділяли. Всі роботи здійснювалися за кошти благодійників.

Памʼятник на місці відпочинку Петра І у Полтаві встановили 1817-го. Через 18 років його демонтували, а 1839-го під час підготовки до 230-ї річниці Полтавської битви відновили. Споруда є памʼяткою монументального мистецтва місцевого значення. Те, що на цій території відпочивав російський імператор, — міф, запевняють краєзнавці та історики.

 

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.