Фундаменти палацу Розумовського внесли до держреєстру нерухомих пам'яток

Мінкульт включив фундаменти палацу Кирила Розумовського, що на вулиці Івана Мазепи у Києві, до Державного реєстру нерухомих пам'яток.

Про це повідомили у ГО "Спадщина".

"19 травня наказом Мінкульту пам'ятку включили до Державного реєстру нерухомих пам'яток одразу за трьома категоріями: історія, археологія та архітектура. Це означає захист і заборону будь-якого будівництва на місці збережених стін історичної споруди", - йдеться у повідомленні.

Фундаменти палацу Розумовського виявили на початку 2024 року під час будівельних робіт, які проводило ТОВ "Собі" на вулиці Мазепи, 3в та 3г. Забудовник самовільно демонтував частину будівлі інженерних служб Київської фортеці 1853 року, але з'ясувалася, що вона була зведена на більш давній будові.

Археолог Тимур Бобровський дослідив фундаменти, після чого Департамент охорони культурної спадщини КМДА додав їх до міського переліку пам'яток.

Попри це, у лютому 2025 року забудовник повернув техніку на ділянку і зніс частину будівлі інженерних служб Київської фортеці. Але завдяки активному спротиву мешканців та втручанню Київської міської прокуратури, яка наклала арешт на ділянку, вдалося зупинити знищення культурної спадщини.

 

Симон Петлюра і День Української Державності

Серед розсекречених документів у архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено текст промови голови Директорії УНР, Головного Отамана військ і флоту УНР Симона Петлюри з нагоди свята Української Державності. Цей текст зберігався у політвиховника Воєнної округи "Заграва" Української повстанської армії Степана Костецького на псевдо Зимний і слугував зразком для проведення виховної роботи у колі повстанців.

Січневе повстання 1863 року на Київщині, Волині й Поділлі

"Проблема польсько-українського історичного діалогу роками полягала в тому, що ми зосереджуємося на тому, що криваво нас розділяє. Історична політика між двома державами повинна полягати у пошуках того, що нас об'єднує", - Роберт Чижевський.

Мій улюблений сексот: 10 фактів про Юрія Смолича

8 липня Юрію Смоличу виповнилося 125 років. Люди, далекі від літератури, архівів, досліджень, усе чудово про нього знають. Наприклад, що Смолич був артилеристом у Петлюри. Що дослужився до звання генерал-майора КГБ і має численні нагороди за вірну службу. Що він записував на магнітофон розмови з Довженком. Що дружина Юрія Яновського ненавиділа Смолича. Що він цькував шістдесятників і хворого на серце Малишка. Більшість охоче повторює і смакує ці плітки й чутки, не заморочуючись із фактчекінгом.

Заборонений Улас Самчук

Під час президенства Віктора Януковича твори Уласа Самчука виключили з обов'язкової шкільної програми, а у 2021-му за позовом Андрія Портнова Окружний адміністративний суд Києва заборонив проводити офіційні пам'ятні заходи на честь письменника. Витоки таких дій антиукраїнських сил криються ще в рішеннях кдб срср і минулих вказівках із москви. Тоді здійснювалася спецоперація з перешкоджання висуненню письменника на Нобелівську премію.