АНОНС: Дискусійна платформа «Наша Перемога: Україна у Другій світовій війні»

3 травня у Музеї війни відбудуться засідання Дискусійної платформи «Наша Перемога: Україна у Другій світовій війні» та презентація науково-популярного видання «Україна у Другій світовій. Календар війни» в межах музейної кампанії «Наша Перемога» до 80-ї річниці завершення Другої світової війни в Європі та перемоги над нацизмом.

Цього року людство відзначає 80-річчя закінчення Другої світової війни – збройного протистояння, участь у якому взяло понад 60 країн, зокрема й усі тогочасні великі держави. Друга світова війна визначила майбутнє Європи та людства на багато десятиліть.

Широкомасштабне вторгнення рф стало вирішальним імпульсом для докорінного переосмислення Другої світової війни українським суспільством, остаточного відходу від радянськоцентричної моделі інтерпретації до української візії минулого світового зіткнення.

Генеральний директор Музею війни Юрій Савчук ознайомить учасників з новою музейною виставкою "Наша Перемога" та презентує науково-популярне видання "Україна у Другій світовій. Календар війни".

Спікери платформи:

- Володимир В'ятрович – кандидат історичних наук, політик, громадський діяч, народний депутат України ІХ скликання, голова Українського інституту національної пам'яті (2014–2019 рр.)

- Ярослав Грицак – доктор історичних наук, професор Українського католицького університету

- Олександр Лисенко – член-кореспондент НАН України, доктор історичних наук, професор Інституту історії України НАН України

- Іван Патриляк – доктор історичних наук, професор, декан історичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка

- Олена Стяжкіна – доктор історичних наук, професор Інституту історії України НАН України

Учасники:

- Олександр Алфьоров – кандидат історичних наук, історик, радіоведучий, громадський та політичний діяч, науковий співробітник Інституту історії України НАН України

- Акім Галімов – засновник проєкту Реальна Історія, продюсер 1+1 media

- Антон Дробович – кандидат філософських наук, громадський та державний діяч, експерт у сфері комунікацій, освіти і культури, голова Українського інституту національної пам'яті (2019–2024 рр.)

- Олександр Зінченко – історик, публіцист, журналіст, телеведучий, співзасновник Інтернет-видання "Історична Правда", автор програм Суспільне Мовлення

- Владлен Мараєв – кандидат історичних наук, співавтор YouTube-каналу Історія Без Міфів

- Віталій Нахманович – історик, етнополітолог, музейник і громадський діяч, провідний науковий співробітник Музею Києва.

Теми до обговорення:

- як Україна конструює пам'ять про завершення Другої світової війни;

- перемога чи поразка, окупація чи визволення: Друга світова війна в українському суспільному дискурсі;

- яких змін зазнали концепції та практики комеморації Другої світової у зв'язку із сучасною війною росії проти України.

Вхід вільний.

Детальніше з програмою можна тут.  

Реєстрація ЗМІ за посиланням.

 

Це змінило хід битви за Київ: як два українські герої стримали російський прорив

Двоє саперів з Поділля підірвали Гостомельський міст, і ворог не зміг увірватися до столиці.

"Ритуал пам’ятання має бути дією", - Катерина Даценко

Інтерв’ю зі співзасновницею ГО "Вшануй" Катериною Даценко для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Путч, зупинений бананом, та інші курйози з історії Сейшельських островів

Майже загублені в Індійському Океані Сейшельські острови не часто потрапяли на шпальти світових медіа – а до туристичного буму кінця XX сторіччя й поготів. Утім, траплялися і винятки. Як 25 листопада 1981 року. Ще б пак – в цей день у далекій державі відбулася спроба державного перевороту, ще й за участю одного з найвідоміших на планеті ватажків іноземних найманців. До того ж в історію зрештою виявилися втягнутими кілька інших країн, зокрема Південна Африка та Індія. Щоправда, в підсумку спроба путчу виявилася невдалою. А причиною провалу став… звичайний банан.

Таємниця смерті Михайла Грушевського. Невідомі одкровення лікарки

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено низку документів, які стосуються Михайла Грушевського. Відображена в них інформація свідчить про те, що до постаті голови Української Центральної Ради органи нквс/кдб проявляли неабиякий оперативний інтерес в усі періоди його життя і навіть після смерті. Зокрема, йдеться про те, що до з'ясування обставин загадкової смерті академіка поверталися через понад 20 років після того, як це сталося 24 листопада 1934 року.