АНОНС: Дискусійна платформа «Наша Перемога: Україна у Другій світовій війні»

3 травня у Музеї війни відбудуться засідання Дискусійної платформи «Наша Перемога: Україна у Другій світовій війні» та презентація науково-популярного видання «Україна у Другій світовій. Календар війни» в межах музейної кампанії «Наша Перемога» до 80-ї річниці завершення Другої світової війни в Європі та перемоги над нацизмом.

Цього року людство відзначає 80-річчя закінчення Другої світової війни – збройного протистояння, участь у якому взяло понад 60 країн, зокрема й усі тогочасні великі держави. Друга світова війна визначила майбутнє Європи та людства на багато десятиліть.

Широкомасштабне вторгнення рф стало вирішальним імпульсом для докорінного переосмислення Другої світової війни українським суспільством, остаточного відходу від радянськоцентричної моделі інтерпретації до української візії минулого світового зіткнення.

Генеральний директор Музею війни Юрій Савчук ознайомить учасників з новою музейною виставкою "Наша Перемога" та презентує науково-популярне видання "Україна у Другій світовій. Календар війни".

Спікери платформи:

- Володимир В'ятрович – кандидат історичних наук, політик, громадський діяч, народний депутат України ІХ скликання, голова Українського інституту національної пам'яті (2014–2019 рр.)

- Ярослав Грицак – доктор історичних наук, професор Українського католицького університету

- Олександр Лисенко – член-кореспондент НАН України, доктор історичних наук, професор Інституту історії України НАН України

- Іван Патриляк – доктор історичних наук, професор, декан історичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка

- Олена Стяжкіна – доктор історичних наук, професор Інституту історії України НАН України

Учасники:

- Олександр Алфьоров – кандидат історичних наук, історик, радіоведучий, громадський та політичний діяч, науковий співробітник Інституту історії України НАН України

- Акім Галімов – засновник проєкту Реальна Історія, продюсер 1+1 media

- Антон Дробович – кандидат філософських наук, громадський та державний діяч, експерт у сфері комунікацій, освіти і культури, голова Українського інституту національної пам'яті (2019–2024 рр.)

- Олександр Зінченко – історик, публіцист, журналіст, телеведучий, співзасновник Інтернет-видання "Історична Правда", автор програм Суспільне Мовлення

- Владлен Мараєв – кандидат історичних наук, співавтор YouTube-каналу Історія Без Міфів

- Віталій Нахманович – історик, етнополітолог, музейник і громадський діяч, провідний науковий співробітник Музею Києва.

Теми до обговорення:

- як Україна конструює пам'ять про завершення Другої світової війни;

- перемога чи поразка, окупація чи визволення: Друга світова війна в українському суспільному дискурсі;

- яких змін зазнали концепції та практики комеморації Другої світової у зв'язку із сучасною війною росії проти України.

Вхід вільний.

Детальніше з програмою можна тут.  

Реєстрація ЗМІ за посиланням.

 

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".