АНОНС: Науковий семінар "Канібалізм в роки Голодомору"

Музей Голодомору запрошує до участі в науковому семінарі "Канібалізм в роки Голодомору: просторово-часовий і соціально-демографічний дискурс (на матеріалах кримінальних справ архіву МВС України)".

Про це інформує Музей Голодомору.

Однією з найскладніших тем для наукового дослідження є явища канібалізму та трупоїдства, спричинених Голодомором. За висновком психолога Любові Найдьонової, внаслідок тривалого голодування у людей відбувалися значні зміни психічного стану, вони переживали важкі фізичні і психологічні страждання, підсилені соціальним тиском і політичним терором. Явища канібалізму та трупоїдства варто розглядати як докази реалізації злочинного наміру тоталітарного комуністичного режиму щодо знищення українців.

Поговоримо на цю непросту тему під час наукового семінару "Канібалізм в роки Голодомору: просторово-часовий і соціально-демографічний дискурс (на матеріалах кримінальних справ архіву МВС України)". Науковий співробітник Музею Роман Теслюк представить результати систематизації й аналізу матеріалів понад 1000 кримінальних справ; ви почуєте відповіді на запитання: коли і в яких регіонах канібалізм був найпоширенішим, ким були канібали та яка їхня подальша доля?

У 2023 році завдяки співпраці МВС України та Національного музею Голодомору-геноциду було оцифровано усі кримінальні справи з архіву МВС України, що стосуються канібалізму під час Голодомору. Ці справи є документальною базою для комплексних репрезентативних наукових досліджень явища канібалізму внаслідок Голодомору.

Коли: 7 травня, 11:00

Де: Зала пам'яті Музею Голодомору (Київ, вул. Лаврська, 3)

Щоб взяти участь, зареєструйтеся за покликанням.

 

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.