АНОНС: Відкриття банерної виставки "Наша Перемога"

8 травня у Музеї війни відбудеться відкриття виставкового проєкту "Наша Перемога", що висвітлює український вимір Другої світової війни.

Про це повідомили у Національному музеї історії України у Другій світовій війні.

8 травня 1945 року Німеччина підписала капітуляцію, а нацистський режим зазнав остаточної поразки. Країни-союзники – США, Велика Британія та СРСР – святкували Перемогу на європейському континенті.

Десятки років радянський тоталітарний режим конструював власну міфологію Другої світової війни, в якій переможцями виступали росіяни, а внесок українців та інших народів СРСР свідомо нівелювався. Нині, вже в ХХІ ст., росія та її президент використовують цей наратив у пропаганді задля досягнення своїх загарбницьких цілей.

Україна знову зіткнулася з окупантом – російською армією – у збройній та ідеологічній боротьбі. І нині нашій державі доводиться відстоювати не лише свої землі, а й історичну правду про найбільший світовий конфлікт людства.

Банерна виставка "Наша Перемога" показує звитягу й жертовність українців у Перемозі над нацизмом.

Локація виставки теж символічна – колишня Алея міст-героїв – місце, що колись утверджувало радянський наратив "Великої Вітчизняної війни". У грудні 2024 р. відбулася реновація цього простору: "Золоті Зірки" та написи було демонтовано. Нині саме тут виставка "Наша Перемога" деконструює основоположні пропагандистські міфи радянського тоталітарного режиму, перетворюючи Алею на місце просвітництва й ушанування пам'яті про українців, які боролися з нацизмом у військах держав антигітлерівської коаліції.

Під час урочистої частини виступлять:

  1. Микола Точицький – міністр культури та стратегічних комунікацій України;
  2. Юрій Савчук – генеральний директор Національного музею історії України у Другій світовій війні;
  3. Михайло Винницький – заступник міністра освіти і науки України;
  4. Дімітріс Сотіропулос – голова Ради Правління та Бюро Обсерваторії з викладання історії в Європі Ради Європи.

Під час заходу буде урочисто запалено вогонь у чаші "Вогонь Слави" – на знак ушанування пам'яті українців, які боролися з нацизмом.

Музичний супровід – Заслужений академічний оркестр України Зразково-показовий оркестр Збройних Сил України.

Коли: 8 травня о 18:00 

Де: м. Київ, вул. Лаврська, 27

Реєстрація ЗМІ на відкриття банерної виставки "Наша Перемога" та запалення чаші "Вогонь Слави" за посиланням.

 

Василь Мудрий (1893–1966)

"24 серпня 1939 року у Львові відбувся Крайовий конгрес Українського національно-демократичного об'єднання, на якому одностайно ухвалено резолюцію, що українське громадянство виконає в цих важких часах горожанські обов'язки крови і майна, які накладає на нього приналежність до Польської Держави... нині не час для взаємних політичних суперечок і що вищезазначене рішення разом з українським суспільством у повному обсязі виконаємо та понесемо всі жертви для спільної оборони держави".

Нестабільність і криза. Фрагмент книги "Революційна весна" Крістофера Кларка

Весна 1848 року ознаменувала час, коли Європу воднораз огорнули надія і страх, вона відчула крихкість усталеного століттями політичного порядку. Повстання у Парижі, Відні, Берліні, Мілані, Празі та десятках інших міст не були ізольованими епізодами, а стали першою загальноєвропейською революцією модерної доби. За інтенсивністю та географічним розмахом вона не мала прецедентів і охопила майже весь континент: від Португалії до Галичини й від Скандинавії до Сицилії. Люди по всій Європі стали учасниками масової політики та вимагали соціальної емансипації, громадянських прав і національного самовизначення.

Симон Созонтів. Опікун українців у Франції та "опіка" над ним органів кдб

Оперативній справі, яку в кдб завели на Симона Созонтіва, дали назву "Каучук". За аналогією з тим, що він був власником невеликої фабрики гумових виробів у Франції. Але він цікавив чекістів не лише як господарник і меценат, а передусім як багаторічний голова "Української громадської опіки" у Франції і в подальшому – голова виконавчого органу Української Національної Ради (прем’єр-міністр уряду в екзилі). Його певні риси характеру, політичні хитання й амбіції мали намір використати для здійснення спеціальної пропагандистської операції.

Поет Леонід Лиман. «Як я став ворогом народу»

У низці оперативних розробок органами кдб представників української творчої інтелігенції, що опинилися в еміграції, справа на поета Леоніда Лимана займає окрему нішу. Принаймні за обранням способів його компрометації. Покрокове розкриття тієї "кухні" кдб на підставі розсекречених документів з архівних фондів Служби зовнішньої розвідки України дає змогу наочно показати, як саме фальшували докази антирадянської діяльності, вигадували неіснуючі факти, використовували вивіски відомих міжнародних організацій і підписи їхніх керівників, залучали іноземних журналістів для поширення недостовірної інформації.