У Львові розпочали роботи з перенесення радянських поховань із Пагорба Слави

У Львові розпочали роботи з дослідження та ексгумації радянських поховань на території Пагорба Слави.

Про це повідомила Львівська міськрада.

Щоб перенести людські останки та надмогильні плити з цієї території на інший цвинтар місто отримало відповідне погодження від Міністерства культури та стратегічних комунікацій, оскільки меморіальний комплекс "Пагорб Слави" має статус пам'ятки історії. Замовником робіт визначено ЛКП "Музей "Личаківський цвинтар".

"У Львові проведуть дослідження та ексгумацію поховань на території Пагорба Слави. Знайдені останки та надмогильні плити перенесуть на спеціально визначене місце на Голосківське кладовище", - йдеться в повідомленні.

Після демонтажу і перенесення надмогильних плит, фахівці Меморіально-пошукового центру "Доля" проведуть ексгумаційні роботи, які триватимуть близько двох місяців. Серед могил, які перенесуть, - останки агента НКВС Миколи Кузнєцова та майора Степана Путіна.

"Розуміємо, що особлива увага буде прикута до ексгумації могил Кузнєцова і Путіна. Переконаний, цей процес буде прозорим і відкритим із залученням фахівців, антропологів, судмедекспертів, правоохоронних органів, прокуратури та медіа, щоби не виникало питань щодо тих, хто саме похований у цих могилах. Є різні версії щодо цього питання, але тільки дослідження спростує або підтвердить цю інформацію", — зазначив директор комунального підприємства Львівської обласної ради "Меморіально-пошуковий центр "Доля" Святослав Шеремета.

Загалом, на "Пагорбі Слави" є 226 одиничних поховань і чотири братські поховання часів Першої та Другої світових війн. Кладовище було закладено у 1915 році.

 

Коли виникла Українська Повстанська Армія?

У червні 1942 року Головна команда УПА Бульби-Боровця надіслала нацистському керівнику "Рейхскоміаріту Україна" Кохові листа, написаного в дуже гострій формі і з такою недипломатичною фантазією, як колись запорожці писали до турецького султана...

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.