У Львові розпочали роботи з перенесення радянських поховань із Пагорба Слави

У Львові розпочали роботи з дослідження та ексгумації радянських поховань на території Пагорба Слави.

Про це повідомила Львівська міськрада.

Щоб перенести людські останки та надмогильні плити з цієї території на інший цвинтар місто отримало відповідне погодження від Міністерства культури та стратегічних комунікацій, оскільки меморіальний комплекс "Пагорб Слави" має статус пам'ятки історії. Замовником робіт визначено ЛКП "Музей "Личаківський цвинтар".

"У Львові проведуть дослідження та ексгумацію поховань на території Пагорба Слави. Знайдені останки та надмогильні плити перенесуть на спеціально визначене місце на Голосківське кладовище", - йдеться в повідомленні.

Після демонтажу і перенесення надмогильних плит, фахівці Меморіально-пошукового центру "Доля" проведуть ексгумаційні роботи, які триватимуть близько двох місяців. Серед могил, які перенесуть, - останки агента НКВС Миколи Кузнєцова та майора Степана Путіна.

"Розуміємо, що особлива увага буде прикута до ексгумації могил Кузнєцова і Путіна. Переконаний, цей процес буде прозорим і відкритим із залученням фахівців, антропологів, судмедекспертів, правоохоронних органів, прокуратури та медіа, щоби не виникало питань щодо тих, хто саме похований у цих могилах. Є різні версії щодо цього питання, але тільки дослідження спростує або підтвердить цю інформацію", — зазначив директор комунального підприємства Львівської обласної ради "Меморіально-пошуковий центр "Доля" Святослав Шеремета.

Загалом, на "Пагорбі Слави" є 226 одиничних поховань і чотири братські поховання часів Першої та Другої світових війн. Кладовище було закладено у 1915 році.

 

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.

Дівчата під Крутами: ким були перші доброволиці УНР

29 січня Україна вшановує полеглих у бою під Крутами. У 1918 році чотири сотні юнаків-курсантів першої української військової школи та збірна сотня студентів і гімназистів затримали просування до Києва регулярної більшовицької армії, яка переважала українську у понад 10 разів. Зі спогадів одного із гімназистів, ройового студентської сотні Левка Лукасевича, стало відомо, що на фронті разом із чоловіками були і дівчата.

Василь Мудрий (1893–1966)

"24 серпня 1939 року у Львові відбувся Крайовий конгрес Українського національно-демократичного об'єднання, на якому одностайно ухвалено резолюцію, що українське громадянство виконає в цих важких часах горожанські обов'язки крови і майна, які накладає на нього приналежність до Польської Держави... нині не час для взаємних політичних суперечок і що вищезазначене рішення разом з українським суспільством у повному обсязі виконаємо та понесемо всі жертви для спільної оборони держави".

Нестабільність і криза. Фрагмент книги "Революційна весна" Крістофера Кларка

Весна 1848 року ознаменувала час, коли Європу воднораз огорнули надія і страх, вона відчула крихкість усталеного століттями політичного порядку. Повстання у Парижі, Відні, Берліні, Мілані, Празі та десятках інших міст не були ізольованими епізодами, а стали першою загальноєвропейською революцією модерної доби. За інтенсивністю та географічним розмахом вона не мала прецедентів і охопила майже весь континент: від Португалії до Галичини й від Скандинавії до Сицилії. Люди по всій Європі стали учасниками масової політики та вимагали соціальної емансипації, громадянських прав і національного самовизначення.