Парламент Нідерландів визнав геноцидом депортацію кримських татар 1944 року

Нижня палата парламенту Нідерландів підтримала клопотання, в якому депортація кримських татар у 1944 році Радянським Союзом визнається геноцидом.

Про це йдеться на сайт парламенту Нідерландів.

У клопотанні депутата Палати представників Нідерландів Дерка Бойсвіка зазначається, що "різні країни визнали масове виселення кримських татар у 1944 році Радянським Союзом геноцидом". Також вказується, що з моменту окупації Криму у 2014 році багато кримських татар були безпідставно ув'язнені, зазнали тортур або зникли безвісти, чим "Росія, найімовірніше, продовжила політику геноциду кримських татар".

"Палата представників "висловлює свою позицію щодо визнання масової депортації кримських татар у 1944 році за сучасними стандартами геноцидом та засуджує її", а також просить уряд визначити, чи можна визнати геноцид кримських татар", - йдеться у клопотанні.

Міністр закордонних справ Андрій Сибіга привітав рішення нижньої палати парламенту Нідерландів, назвавши його "потужним жестом солідарності з кримськотатарським народом, який досі зазнає переслідувань".

"Я дякую Нідерландам за те, що вони стали сьомою країною за межами України, яка визнала цей злочин геноцидом, і закликаю всі інші країни зробити те саме. Це правильний крок", – наголосив Сибіга у соцмережі Х.

Раніше депортацію кримських татар визнали геноцидом парламенти в країнах Балтії, Канаді, Польщі та Чехії.

Згідно з постановою Верховної Ради України №792-VIII від 12.11.2015 року, депортація кримських татар 1944 року визнана геноцидом, а 18 травня відзначається День пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу.

 

Персональні повідомлення про відзначення повстанців нагородами УПА

В УПА та збройному підпіллі ОУН, що підпорядковувалися УГВР упродовж 40-х – 50-х рр. ХХ століття діяла цілісна система нагород. Персональні повідомлення про відзначення повстанців під час активної збройної боротьби зазвичай були усними, про що знаходимо інформації як у спогадах, так і в архівних кримінальних справах колишніх вояків. Проте, до нашого часу також дійшли документи, які підтверджують існування друковано-письмових персональних повідомлень про відзначення.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.