АНОНС: У Львові відбудеться мистецький благодійний захід "Гніздовський. Бортнянський. Українська історія свободи"

26 червня у Львівській Опері відбудеться унікальний мистецький та благодійний вечір на підтримку 13 Бригада Національної гвардії України "Хартія".

Про це повідомив Вахтанг Кіпіані.

"Слухатимемо музику Бортнянського і говоритимемо про Якова Гніздовського - генія, який зміг стати громадянином всесвіту, але не втратив своє українство. Буде і "тихий аукціон" з єдиним лотом - оригінальною роботою майстра "Дмитро Бортнянський" 1985 року, яка надана родиною Якова Гніздовського та Галереєю Shum", - написав на своїй сторінці у Фейсбук Вахтанг Кіпіані.

Програма вечора:

- Камерний хор Львівської національної опери під керівництвом Вадима Яценка, виконає твори Дмитра Бортнянського – одного з улюблених композиторів Якова Гніздовського.

- Вахтанг Кіпіані – офіцер Хорунжої служби "Хартія", автор колекції "Гніздовськіана", розповість історію пошуку, збирання та дослідження творчості Якова Гніздовського.

- Сергій Семенченко – історик, начальник Хорунжої служби бригади "Хартія", розкаже про місце культури в сучасній війні.

- Переглянемо фрагмент фільму "Вівці з дерева" режисера Славка Новицького: Яків Гніздовський сам розповідає про свою філософію творчості.

Особлива подія вечора — тихий благодійний аукціон роботи Якова Гніздовського.

Коли: 26.06.2025 о 18:00

Де: Дзеркальна зала Львівської національної опери
Форма для реєстрації. Благодійний внесок: 2500 грн
 

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.

Українське державотворення літа 1941-го. Міфи та факти

Сам факт відновлення української влади після тривалої окупації мав суттєвий вплив на свідомість населення. Історик та дисидент, уродженець Волині Валентин Мороз згадував: "Перша половина мого життя була сформована двома прапорами під час проголошення української самостійності в 1941 році. Ці два українські прапори в рідному селі збереглися на ціле життя, давали вогонь витерпіти і перемогти".

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.