АНОНС: У Львові відбудеться мистецький благодійний захід "Гніздовський. Бортнянський. Українська історія свободи"

26 червня у Львівській Опері відбудеться унікальний мистецький та благодійний вечір на підтримку 13 Бригада Національної гвардії України "Хартія".

Про це повідомив Вахтанг Кіпіані.

"Слухатимемо музику Бортнянського і говоритимемо про Якова Гніздовського - генія, який зміг стати громадянином всесвіту, але не втратив своє українство. Буде і "тихий аукціон" з єдиним лотом - оригінальною роботою майстра "Дмитро Бортнянський" 1985 року, яка надана родиною Якова Гніздовського та Галереєю Shum", - написав на своїй сторінці у Фейсбук Вахтанг Кіпіані.

Програма вечора:

- Камерний хор Львівської національної опери під керівництвом Вадима Яценка, виконає твори Дмитра Бортнянського – одного з улюблених композиторів Якова Гніздовського.

- Вахтанг Кіпіані – офіцер Хорунжої служби "Хартія", автор колекції "Гніздовськіана", розповість історію пошуку, збирання та дослідження творчості Якова Гніздовського.

- Сергій Семенченко – історик, начальник Хорунжої служби бригади "Хартія", розкаже про місце культури в сучасній війні.

- Переглянемо фрагмент фільму "Вівці з дерева" режисера Славка Новицького: Яків Гніздовський сам розповідає про свою філософію творчості.

Особлива подія вечора — тихий благодійний аукціон роботи Якова Гніздовського.

Коли: 26.06.2025 о 18:00

Де: Дзеркальна зала Львівської національної опери
Форма для реєстрації. Благодійний внесок: 2500 грн
 

Нестабільність і криза. Фрагмент книги "Революційна весна" Крістофера Кларка

Весна 1848 року ознаменувала час, коли Європу воднораз огорнули надія і страх, вона відчула крихкість усталеного століттями політичного порядку. Повстання у Парижі, Відні, Берліні, Мілані, Празі та десятках інших міст не були ізольованими епізодами, а стали першою загальноєвропейською революцією модерної доби. За інтенсивністю та географічним розмахом вона не мала прецедентів і охопила майже весь континент: від Португалії до Галичини й від Скандинавії до Сицилії. Люди по всій Європі стали учасниками масової політики та вимагали соціальної емансипації, громадянських прав і національного самовизначення.

Симон Созонтів. Опікун українців у Франції та "опіка" над ним органів кдб

Оперативній справі, яку в кдб завели на Симона Созонтіва, дали назву "Каучук". За аналогією з тим, що він був власником невеликої фабрики гумових виробів у Франції. Але він цікавив чекістів не лише як господарник і меценат, а передусім як багаторічний голова "Української громадської опіки" у Франції і в подальшому – голова виконавчого органу Української Національної Ради (прем’єр-міністр уряду в екзилі). Його певні риси характеру, політичні хитання й амбіції мали намір використати для здійснення спеціальної пропагандистської операції.

Поет Леонід Лиман. «Як я став ворогом народу»

У низці оперативних розробок органами кдб представників української творчої інтелігенції, що опинилися в еміграції, справа на поета Леоніда Лимана займає окрему нішу. Принаймні за обранням способів його компрометації. Покрокове розкриття тієї "кухні" кдб на підставі розсекречених документів з архівних фондів Служби зовнішньої розвідки України дає змогу наочно показати, як саме фальшували докази антирадянської діяльності, вигадували неіснуючі факти, використовували вивіски відомих міжнародних організацій і підписи їхніх керівників, залучали іноземних журналістів для поширення недостовірної інформації.

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.