У музеї "Територія терору" оцифрували 2000 документів політв’язнів

Львівський музей "Територія терору" оцифрував близько 2000 документів про опір радянському тоталітарному режиму.

Про це пише  ZAXID.NET.

Серед оцифрованих документів – фотографії, листи, справи політв'язнів та інші архівні матеріали, які фіксують як особисті історії, так і загальнополітичні. Серед них – пропагандистська література і самвидав ОУН. На сайті уже доступні для перегляду документи 1940-х, 50-х і 60-х років.

Спогади написані від руки, надруковані на машинці або записані на аудіо. Це інтерв'ю українців, які відбували покарання на Далекому Сході, а також депортованих із Закерзоння у Польщі. Один з найбільших архівів, які доступні на сайті, це документи політв'язня Богдана Климчака 1937 року народження. Він один з останніх політв'язнів Радянського Союзу, вийшов на волю 11 листопада 1990 року.

"Якщо порахувати час, проведений в тюрмі і на засланні, то він провів там близько 25 років. Майже чверть століття", – наголошує наукова співробітниця музею Юлія Артимишин.

Інший політв'язень, документи про якого можна переглянути на сайті, Іван Губка з Жовківщини. Його засудили ще у 17 років за допомогу підпіллю. На засланні він брав участь у повстанні в'язнів у Норильську. У музеї зберігається також його особиста річ – настільна лампа. А в архіві – фото і багато документів Івана Губки.

Документи оцифрували за європейською програмою House of Europe. Їх можна переглянути на сайті музею "Територія терору".

 
zaxid.net

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.