IN MEMORIAM: Відійшов у засвіти політв'язень Петро Франко

На 90-му році життя відійшов у вічність політвʼязень, дослідник, письменник та громадський діяч Петро Франко.

Про це повідомив міський голова Львова Андрій Садовий.

"Ще одна важка втрата для громади Львова та України. На 90-му році життя спочив політвʼязень, видатний дослідник, письменник та громадський діяч Петро Франко. Він присвятив своє життя служінню Україні та пам'яті тих, хто зазнав репресій. Його діяльність і наполегливість у відновленні історичної справедливості ніколи не буде забутою", — написав Андрій Садовий.

Петро Франко - політв'язень, дослідник і письменник. Народився 4 липня 1934 року в селі Глиниці на Львівщині. У 15 років його засудили до 5 років особливих концентраційних таборів за участь у національно-визвольній боротьбі. Петро Франко був ув'язненим у Мордовських концтаборах, реабілітований 1991 року. Він був одним з громадських діячів, які відновлювали військові поховання УСС і УГА на Янівському кладовищі.

Від 1992 року Петро Франко обіймав посаду голови Львівського обласного товариства політичних в'язнів і репресованих. Протягом 2010-2015 років був головою Всеукраїнського товариства політичних в'язнів і репресованих, а із 2015 року – Почесним головою.

 

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".