IN MEMORIAM: Відійшов у засвіти політв'язень Петро Франко

На 90-му році життя відійшов у вічність політвʼязень, дослідник, письменник та громадський діяч Петро Франко.

Про це повідомив міський голова Львова Андрій Садовий.

"Ще одна важка втрата для громади Львова та України. На 90-му році життя спочив політвʼязень, видатний дослідник, письменник та громадський діяч Петро Франко. Він присвятив своє життя служінню Україні та пам'яті тих, хто зазнав репресій. Його діяльність і наполегливість у відновленні історичної справедливості ніколи не буде забутою", — написав Андрій Садовий.

Петро Франко - політв'язень, дослідник і письменник. Народився 4 липня 1934 року в селі Глиниці на Львівщині. У 15 років його засудили до 5 років особливих концентраційних таборів за участь у національно-визвольній боротьбі. Петро Франко був ув'язненим у Мордовських концтаборах, реабілітований 1991 року. Він був одним з громадських діячів, які відновлювали військові поховання УСС і УГА на Янівському кладовищі.

Від 1992 року Петро Франко обіймав посаду голови Львівського обласного товариства політичних в'язнів і репресованих. Протягом 2010-2015 років був головою Всеукраїнського товариства політичних в'язнів і репресованих, а із 2015 року – Почесним головою.

 

Симон Созонтів. Опікун українців у Франції та "опіка" над ним органів кдб

Оперативній справі, яку в кдб завели на Симона Созонтіва, дали назву "Каучук". За аналогією з тим, що він був власником невеликої фабрики гумових виробів у Франції. Але він цікавив чекістів не лише як господарник і меценат, а передусім як багаторічний голова "Української громадської опіки" у Франції і в подальшому – голова виконавчого органу Української Національної Ради (прем’єр-міністр уряду в екзилі). Його певні риси характеру, політичні хитання й амбіції мали намір використати для здійснення спеціальної пропагандистської операції.

Поет Леонід Лиман. «Як я став ворогом народу»

У низці оперативних розробок органами кдб представників української творчої інтелігенції, що опинилися в еміграції, справа на поета Леоніда Лимана займає окрему нішу. Принаймні за обранням способів його компрометації. Покрокове розкриття тієї "кухні" кдб на підставі розсекречених документів з архівних фондів Служби зовнішньої розвідки України дає змогу наочно показати, як саме фальшували докази антирадянської діяльності, вигадували неіснуючі факти, використовували вивіски відомих міжнародних організацій і підписи їхніх керівників, залучали іноземних журналістів для поширення недостовірної інформації.

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Іспанські діти" в срср. Повернення на батьківщину… через підписку кдб

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено низку справ на колишніх "іспанських дітей", вивезених у 1937–1938 роках з Іспанії до срср для порятунку від війни. Справи датовані серединою 1950-х років, коли вони за репатріацією поверталися на батьківщину. Незадовго до виїзду з багатьма такими уже дорослими юнаками і дівчатами зустрічалися працівники кдб, встановлювали оперативний контакт, схиляли до співпраці, навчали азам нелегальної роботи за кордоном, давали завдання і платили гроші.