IN MEMORIAM: померла жертва нацистських концтаборів і громадська діячка Надія Слєсарєва

У ніч на 31 грудня 2023 року померла громадська діячка Надія Слєсарєва.

Про це сповістила історикиня Тетяна Пастушенко.

"Сьогодні вночі померла Надія Слєсарєва.... Пережила сталінські репресії і примусову працю в нацистській Німеччині, активна громадська діячка. Зібрала і опублікувала чотири книги спогадів колишніх жертв нацизму. Останній її виступ відбувся в Берліні 13 грудня 2023", - написала Тетяна Пастушенко.

Надія Слєсарєва народилася 23 вересня 1930 року в місті Дніпропетровськ (нині Дніпро).  У 1937 р. батька арештував НКВС, згодом його розстріляли. З осені 1937 року мати пані Надії відбувала покарання у Сиблагу. Надія тим часом виховувалась у дитячому будинку, її вдочирили подружжя Олени та Марцеля Рейнгардів, старша сестра матері з чоловіком.

Під час Другої світової війни стала свідком евакуації радянської влади та приходу вермахту. У вересні 1943 року була депортована німецькими окупантами до концентраційного табору Штутгоф і яка сама стала там жертвою примусової роботи. У 1948 р. повернулася додому у Дніпропетровськ, де возз'єдналася з мамою, яка повернулася із таборів.

Надія  Слєсарєва засновниця та очільниця Жіночого центру "Надія". Також у співпраці з берлінською організацією "KONTAKTE-KOHTAKTbI е.V.", ідстоювала визнання примусових працівників в Україні та за виплату їм компенсацій. Її діяльність давала можливість почути багатьох потерпілих і створювала простір для діалогу.

18 вересня 2019 року Надію Слєсарєву відзначили Федеральним орденом за заслуги на стрічці -  найвищим цивільним визнанням Федеративною Республікою Німеччина заслуг перед суспільним благом і присуджується німецям та іноземним громадянам за політичні, економічні, соціальні та духовні досягнення, а також за особливі заслуги перед Федеративною Республікою Німеччина.

 

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.

Антон Дробович: "Пам'ятання — це спротив забуттю"

Інтерв’ю з науковцем, громадським діячем Антоном Дробовичем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Як витримати тиск КДБ і навіть його висміювати? Досвід Натана Щаранського із книжки "Не злякаюся зла"

У травні 2025 році, через майже 40 років з дня написання, книга радянського дисидента Натана Щаранського "Не злякаюся зла" вийшла українською мовою. Уперше вона була надрукована англійською у 1988-му. У передмові до українського видання Щаранський, який за ці роки встиг стати відомим політичним та державним діячем в Ізраїлі, зазначив: в Україні книга повертається до свого початково призначення — допомагати людям у боротьбі.

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.