IN MEMORIAM: Відійшов у вічність політв’язень Іван Мирон

У віці 97 років помер політв’язень Іван Мирон, який відбув 25 років у радянських концтаборах.

Про це повідомив голова Закарпатської ОВА Мирослав Білецький.

"Його життя — це приклад боротьби й гідності, вірності правді та Україні. Він пройшов через найтяжчі випробування долі, залишаючись незламним у своїй вірі, ідеях і переконаннях", — наголосив Мирослав Білецький.

Іван Мирон народився 9 березня 1929 року в селі Росішка на Закарпатті. Працював вчителем початкових класів. Був активним учасником антирадянського руху.

У 1950 році, коли Закарпаття вже було у складі Радянської України, він отримав повістку на службу в армії, однак Мирон відмовився і долучився до лав Української повстанської армії. Через донос його затрмили радянські спецслужби. 

У січні 1952 року отримав вирок — 25 років суворого режиму. У 1953-му був учасником повстання політв'язнів у Норильську. На волю Іван Мирон вийшов аж у 1976 році.

Івана Мирона реабілітували у липні 2019-го. Чоловік став першим українцем, кого Національна комісія з реабілітації визнала реабілітованим згідно з новим Законом України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років".

У березні 2025 року Івана Мирона нагородили нагрудним знаком "Сила Срібної землі".

 
Іван Мирон
Фото: Локальна Історія

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".