IN MEMORIAM: Відійшов у вічність політв’язень Іван Мирон

У віці 97 років помер політв’язень Іван Мирон, який відбув 25 років у радянських концтаборах.

Про це повідомив голова Закарпатської ОВА Мирослав Білецький.

"Його життя — це приклад боротьби й гідності, вірності правді та Україні. Він пройшов через найтяжчі випробування долі, залишаючись незламним у своїй вірі, ідеях і переконаннях", — наголосив Мирослав Білецький.

Іван Мирон народився 9 березня 1929 року в селі Росішка на Закарпатті. Працював вчителем початкових класів. Був активним учасником антирадянського руху.

У 1950 році, коли Закарпаття вже було у складі Радянської України, він отримав повістку на службу в армії, однак Мирон відмовився і долучився до лав Української повстанської армії. Через донос його затрмили радянські спецслужби. 

У січні 1952 року отримав вирок — 25 років суворого режиму. У 1953-му був учасником повстання політв'язнів у Норильську. На волю Іван Мирон вийшов аж у 1976 році.

Івана Мирона реабілітували у липні 2019-го. Чоловік став першим українцем, кого Національна комісія з реабілітації визнала реабілітованим згідно з новим Законом України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років".

У березні 2025 року Івана Мирона нагородили нагрудним знаком "Сила Срібної землі".

 
Іван Мирон
Фото: Локальна Історія

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.

«Він весь час мене розпитував, коли десь побачить ґрати, то питав: "Мамо, це тюрма?"» До 90-річчя незламної Надії Світличної

1972-го Надія Світлична працювала у бібліотеці Київського холодокомбінату, а про її відсутність на робочому місці сповіщала картка на дверях: "Викликали на допит у КГБ". На допитах Світлична трималась безкомпромісно, а коли слідчий намагався вплинути, маніпулюючи материнськими почуттями (синові Яремі виповнилось лише 2 роки), домагаючись, щоб визнала: твори, які вилучили – антирадянські, Надія Світлична відповідала твердо: "Прошу припинити цю торгівлю і ведіть у камеру, якщо арештували".

Перший з українців у США, який став професором університету і доктором філософії

У списку "українських антирадянських діячів в Америці", складеному органами одпу срср у 1929 році, під номером 24 значиться Олександр Неприцький-Грановський. На той час він був першим із українців у США, хто здобув ступінь доктора філософії в галузі біологічних наук і звання професора американського університету. Таких, як він – успішних, авторитетних, перспективних діячів, – чекісти ставили на оперативний облік, збирали на них досьє і з урахуванням отриманої інформації приймали рішення, що з ними робити далі.

Голодомор у житті та творчості художника Михайла Дмитренка

Михайло Дмитренко пережив Голодомор і одним із перших відобразив у творчості цей катастрофічний для українців досвід – результат злочину комуністичного режиму з центром у Москві. Найвідомішим твором Дмитренка на тему української трагедії у 1932–1933 рр. є картина "1933", написана в 1963-му до 30-х роковин Голодомору.