Усі розділи
Допомогти проекту

Дисидент Степан Хмара потребує коштів на лікування

Допоможіть зібрати кошти на дороговартісне лікування дисидента та політв'язня Степана Хмари.

14 лютого 2024

Про це повідомив історик і журналіст Вахтанг Кіпіані. 

"Один з лідерів антикомуністичного руху опору 1970-1980 рр. Степан Хмара у лікарні. Ним давно опікується Патронатна служба Азову і зокрема Тетяна Даниленко, яка повідомила - на "хімію" на найближчі кілька днів потрібно приблизно 200 000 гривень. І це не рахуючи поточних оплат за стаціонарне лікування. Прошу підтримати політв'язня-націоналіста, який віддав десятиліття свого життя за самостійну Україну", - написав Вахтанг Кіпіані.

Допомогти Степанові Хмарі можна перевівши кошти за посиланням. 

Степан Хмара - дисидент в період перебудови, довголітній політв'язень радянських концтаборів, народний депутат України І, II та IV скликань.

 
Теми
Дивіться також
У Києві з’явилася вулиця імені дисидента Василя Овсієнка
Про Генріха Алтуняна, якого ненавидів КДБ
Прокат фільму про Івана Дзюбк відкладено на невизначений час
Книга поета-дисидента Миколи Горбаля вийде англійською мовою
IN MEMORIAM: помер дисидент Євген Пронюк
Тексти

Перший з українців у США, який став професором університету і доктором філософії

У списку "українських антирадянських діячів в Америці", складеному органами одпу срср у 1929 році, під номером 24 значиться Олександр Неприцький-Грановський. На той час він був першим із українців у США, хто здобув ступінь доктора філософії в галузі біологічних наук і звання професора американського університету. Таких, як він – успішних, авторитетних, перспективних діячів, – чекісти ставили на оперативний облік, збирали на них досьє і з урахуванням отриманої інформації приймали рішення, що з ними робити далі.
4 листопада 2026 — Олександр Скрипник

Голодомор у житті та творчості художника Михайла Дмитренка

Михайло Дмитренко пережив Голодомор і одним із перших відобразив у творчості цей катастрофічний для українців досвід – результат злочину комуністичного режиму з центром у Москві. Найвідомішим твором Дмитренка на тему української трагедії у 1932–1933 рр. є картина "1933", написана в 1963-му до 30-х роковин Голодомору.
2 листопада 2026 — Андрій Іванець

Поляки в ОУН: причини вступу

Чимало дослідників визвольного руху натрапляли на згадки про участь поляків в підпіллі ОУН і УПА. Однак довго історикам не вдавалося акумулювати критичної маси інформації для повноцінного дослідження. Зрештою це реалізував Ярослав Антонюк в довіднику "Поляки в ОУН: біограми та документи" – спільному проєкті Українського інституту національної пам'яті та Галузевого державного архіву Служби безпеки України.
29 жовтня 2026 — Ярослав Антонюк

Війна, про яку домовилися у Москві: Радянсько-польська війна 1939 року

Друга світова війна супроводжувалася руйнуванням цілих держав, трагедіями народів та докорінними змінами на політичній карті світу. Одним із механізмів цих змін у Європі був "Таємний додатковий протокол", який був складовою німецько-радянського пакту про ненапад. Узгоджені сторонами "сфери взаємних інтересів" умовними лініями розтинали величезний простір Східної та Північної Європи, від норвезьких кордонів до гирла Дунаю. Польща опинилася в центрі поділу й невдовзі зникла з політичної карти Європи.
28 жовтня 2026 — Олександр Шевцов
Всі тексти «Історичної правди»
Коротко
6 листопада, 12:07

У Франції український осередок Наукового товариства ім. Т. Шевченка Європи виселяють з його історичної будівлі

5 листопада, 23:16

У Празі вшанували пам’ять українського дисидента Василя Макуха

5 листопада, 21:14

IN MEMORIAM: На 101 році життя померла колишня бранка німецьких концтаборів Анастасія Гулей

4 листопада, 11:03

Куполи Софії Київської оновлюють уперше за півстоліття

Всі новини