АНОНС: Лекція Олександра Зінченка у Харкові "Фіговий листочок історії. Спадщина Сталіна та український вимір Другої світової війни"

У циклі історичних лекцій "Як подолати Росію: спитай історика" 27 червня у Харкові відбудеться лекція історика Олександра Зінченка "Фіговий листочок історії. Спадщина Сталіна та український вимір Другої світової війни".

11 років триває російсько-українська війна, 11 років як Україна вирішила назавжди відірватися від Росії, зокрема й у погляді на Другу світову війну. Український вимір Другої світової — це трагедія бездержавного народу. Для нас це День пам'яті та перемоги над нацизмом, для росіян це "побєдобєсіє" і танці та гуляння на кістках. Ми зі всім цивілізованим світом проговоюємо "Ніколи знову" на противагу російському "можем павтаріть".

Війна, котра триває усі ці роки — це також і війна пам'яті, смислів і сенсів. Наші вояки і воячки боронять на фронті також і право українців на їхню національну пам'ять і неповернення у російську шовіністичну парадигму.

Який український вимір Другої світової війни? Чи справді змогли б перемогти нацизм без українців? Чому такою важливою для нас є зміна сенсів, символіки, традицій та практик згадування цієї війни та вшанування тих людей, котрі у ній боролися? Чому зрештою "вєлікая отєчєствєнная" — це своєрідний фіговий листок, котрим СРСР, а тепер і Росія прикривали і прикривають свою співпрацю з Гітлером та злочини у цій війні?

З нагоди чергової річниці початку німецько-радянської війни поговоримо про усі ці важливі питання.

Олександр Зінченко — публіцист, журналіст, історик, документаліст, співавтор пакету "декомунізаційних законів", автор кількох книжок, зокрема "Як українці зруйнували імперію зла".

Модеруватиме Володимир Бірчак — історик, офіцер бригади "Хартія".

Коли: 27 червня, п'ятниця, 18:00

Де: Харків, ЄрміловЦентр (майдан Свободи, 4)

Вхід вільний, попередня реєстрація за посиланням.

Організатори: 13-та бригада НГУ "Хартія", ЦСМ "ЄрміловЦентр", видавництво Vivat

 

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.