АНОНС: Публічна дискусія "Від Другої світової до сьогоднішньої: як описувати війну з української призми"

30 травня в межах програми "Книжковий Арсенал – 2025" відбудеться публічна дискусія "Від Другої світової до сьогоднішньої: як описувати війну з української призми".

Про це інформує Національний музей історії України у Другій світовій війні.

Спікерами виступлять:

Юрій Савчук, генеральний директор Національного музею історії України у Другій світовій війні;

Володимир В'ятрович, народний депутат України, директор Український інститут національної пам'яті (2014–2019 рр.);

Віталій Нахманович, провідний науковий співробітник Музею Києва, співавтор концепції заповідника Бабин Яр, дослідник геноцидальних практик;

Михайлина Скорик, заступниця міського голови м. Буча (2021–2024 рр.).

Модерування: старший науковий співробітник Національного музею історії України у Другій світовій війні Роман Кабачій.

Учасники дискусії обговорять такі питання:

- Які паралелі та аналогії можна провести між подіями Другої світової та сучасної російсько-української війни?

- Чи простежується історична тяглість між Першими і Другими визвольними змаганнями нашого народу і сьогоднішнім спротивом українців російській агресії?

- Яке значення може мати впровадження понять геноциду й злочину проти людяності в міжнародне право за підсумками Другої світової війни для притягнення росії до відповідальності за геноцидальні практики проти українців у ХХІ ст.?

- Наскільки широко представлена в науковій і популярній літературі тема воєнних злочинів Другої світової війни та як це впливає на розуміння сучасної війни суспільством?

- У чому полягало українське питання напередодні й під час Другої світової війни та в чому полягає воно нині?

Коли: 30 травня, 15:00–16:00

Локація: вулична сцена 

 

Коли виникла Українська Повстанська Армія?

У червні 1942 року Головна команда УПА Бульби-Боровця надіслала нацистському керівнику "Рейхскоміаріту Україна" Кохові листа, написаного в дуже гострій формі і з такою недипломатичною фантазією, як колись запорожці писали до турецького султана...

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.