АНОНС: Публічна дискусія "Від Другої світової до сьогоднішньої: як описувати війну з української призми"

30 травня в межах програми "Книжковий Арсенал – 2025" відбудеться публічна дискусія "Від Другої світової до сьогоднішньої: як описувати війну з української призми".

Про це інформує Національний музей історії України у Другій світовій війні.

Спікерами виступлять:

Юрій Савчук, генеральний директор Національного музею історії України у Другій світовій війні;

Володимир В'ятрович, народний депутат України, директор Український інститут національної пам'яті (2014–2019 рр.);

Віталій Нахманович, провідний науковий співробітник Музею Києва, співавтор концепції заповідника Бабин Яр, дослідник геноцидальних практик;

Михайлина Скорик, заступниця міського голови м. Буча (2021–2024 рр.).

Модерування: старший науковий співробітник Національного музею історії України у Другій світовій війні Роман Кабачій.

Учасники дискусії обговорять такі питання:

- Які паралелі та аналогії можна провести між подіями Другої світової та сучасної російсько-української війни?

- Чи простежується історична тяглість між Першими і Другими визвольними змаганнями нашого народу і сьогоднішнім спротивом українців російській агресії?

- Яке значення може мати впровадження понять геноциду й злочину проти людяності в міжнародне право за підсумками Другої світової війни для притягнення росії до відповідальності за геноцидальні практики проти українців у ХХІ ст.?

- Наскільки широко представлена в науковій і популярній літературі тема воєнних злочинів Другої світової війни та як це впливає на розуміння сучасної війни суспільством?

- У чому полягало українське питання напередодні й під час Другої світової війни та в чому полягає воно нині?

Коли: 30 травня, 15:00–16:00

Локація: вулична сцена 

 

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".

Забутий герой з УСС. Правда про Ераста Коника

Про львівського студентського активіста, командира однієї із сотень Легіону Українських січових стрільців, старшини УГА, українського галицького правника та громадсько-політичного діяча Ераста Коника є лише коротка стаття у Вікіпедії та згадка у списку Миколи Лазаровича на сайті фотоархіву УСС. Для пересічних людей це ім'я не є відомим і радше асоціюється з іноземним діячем, аніж з українським військовим, який 6 років свого життя боровся за незалежну державу в Легіоні УСС та в різних формаціях Української Галицької армії.