В Ауґсбурзі відновлено пам’ятник на могилі Юрія Клена

У німецькому місті Авґсбурзі відновили надгробок на могилі поета Освальда-Еккарда Бурґгардта (Юрія Клена), який був знищений влітку 2024 року.

Про це у своєму відеоблозі розповів професор філософського факультету Українського Вільного Університету Андрій Портнов.

Надгробок Юрія Клена в Ауґсбурзі, дизайн якого зробив відомий графік Яків Гніздовський, відновили в автентичному вигляді.

Цьому посприяв вихід нового видання Кленової німецькомовної антології київських неокласиків "Поезія проклятих" (Dichtung Der Verdammten), яке упорядкували Андрій Портнов і літературознавиця Наталія Котенко-Вусатюк з метою популяризації постаті й доробку українського неокласика в німецькомовному середовищі.

"Майже детективна історія відновлення в Ауґсбурзі могили Юрія Клена (Освальда Бурґардта) та видання в Німеччині його антології перекладів київських неоклясиків (рукопис був завершений 1947 року – у рік смерти Бургардта – й чекав майже 80 років на публікацію)", - зазначив Андрій Портнов

Відновлення надгробного пам'ятника Освальда Бургардта в Ауґсбурзі стало можливим також завдяки зусиллям німецьких істориків Катаріни Біґґер (Dr. Katharina Biegger), Клауса Гарера (Dr. Klaus Harer) та Елізабет Гюльс (Elisabeth Hüls). 

Юрій Клен, справжнє ім'я - Освальд-Еккард Бурґгардт, народився 4 жовтня 1891 року на Вінничині. З 1931 року жив та працював у Німеччині, тісно співпрацював з поетами, що об'єднувались довкола "Вісника" Дмитра Донцова. З 1943-го працював викладачем в Українському вільному університеті в Празі, по закінченні війни — коротко професором слов'янської філології Інсбруцького університету. 

З травня 1947 року і до смерті працював головним редактором літературного журналу "Літаври" (виходив у Зальцбурзі, Австрія). За життя поета світ побачило п'ять чисел журналу. Помер Юрій Клен 30 жовтня 1947 року, похований на українській частині авґсбурзького цвинтаря Вестфрідгоф.

 

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.

Антон Дробович: "Пам'ятання — це спротив забуттю"

Інтерв’ю з науковцем, громадським діячем Антоном Дробовичем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Як витримати тиск КДБ і навіть його висміювати? Досвід Натана Щаранського із книжки "Не злякаюся зла"

У травні 2025 році, через майже 40 років з дня написання, книга радянського дисидента Натана Щаранського "Не злякаюся зла" вийшла українською мовою. Уперше вона була надрукована англійською у 1988-му. У передмові до українського видання Щаранський, який за ці роки встиг стати відомим політичним та державним діячем в Ізраїлі, зазначив: в Україні книга повертається до свого початково призначення — допомагати людям у боротьбі.