В Ауґсбурзі відновлено пам’ятник на могилі Юрія Клена

У німецькому місті Авґсбурзі відновили надгробок на могилі поета Освальда-Еккарда Бурґгардта (Юрія Клена), який був знищений влітку 2024 року.

Про це у своєму відеоблозі розповів професор філософського факультету Українського Вільного Університету Андрій Портнов.

Надгробок Юрія Клена в Ауґсбурзі, дизайн якого зробив відомий графік Яків Гніздовський, відновили в автентичному вигляді.

Цьому посприяв вихід нового видання Кленової німецькомовної антології київських неокласиків "Поезія проклятих" (Dichtung Der Verdammten), яке упорядкували Андрій Портнов і літературознавиця Наталія Котенко-Вусатюк з метою популяризації постаті й доробку українського неокласика в німецькомовному середовищі.

"Майже детективна історія відновлення в Ауґсбурзі могили Юрія Клена (Освальда Бурґардта) та видання в Німеччині його антології перекладів київських неоклясиків (рукопис був завершений 1947 року – у рік смерти Бургардта – й чекав майже 80 років на публікацію)", - зазначив Андрій Портнов

Відновлення надгробного пам'ятника Освальда Бургардта в Ауґсбурзі стало можливим також завдяки зусиллям німецьких істориків Катаріни Біґґер (Dr. Katharina Biegger), Клауса Гарера (Dr. Klaus Harer) та Елізабет Гюльс (Elisabeth Hüls). 

Юрій Клен, справжнє ім'я - Освальд-Еккард Бурґгардт, народився 4 жовтня 1891 року на Вінничині. З 1931 року жив та працював у Німеччині, тісно співпрацював з поетами, що об'єднувались довкола "Вісника" Дмитра Донцова. З 1943-го працював викладачем в Українському вільному університеті в Празі, по закінченні війни — коротко професором слов'янської філології Інсбруцького університету. 

З травня 1947 року і до смерті працював головним редактором літературного журналу "Літаври" (виходив у Зальцбурзі, Австрія). За життя поета світ побачило п'ять чисел журналу. Помер Юрій Клен 30 жовтня 1947 року, похований на українській частині авґсбурзького цвинтаря Вестфрідгоф.

 

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.