АНОНС: Публічна лекція Вахтанга Кіпіані у Луцьку "Волинь-1943:між історичною правдою і польською політикою"

11 червня у Луцьку відбудеться публічна лекція журналіста і військовослужбовця Вахтанга Кіпіані "Волинь-1943:між історичною правдою і польською політикою".

Про це повідомив історик і військовослужюовець Вахтанг Кіпіані.

"Луцьк для 13 Бригада Національної гвардії України "Хартія" є важливим містом. Там жив наш головний сержант Олександр Ющенко, який загинув минулого року. Зараз разом з місцевою владою та громадськістю працюємо, щоб на честь героя найменувати сквер у центрі міста", - написав Вахтанг Кіпіані.

Під час публічної лекції обговорять як польська політика пам'яті впливає на двосторонні відносини і майбутнє? І скільки у повторенні слів Волинь і 1943 власне поваги до жертв з обидвох сторін, а скільки політиканства? 

Коли: 11 червня,18:00

Де: Волинський краєзнавчий музей (Луцьк, вулиця Шопена, 20)

 

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.