Виставка у Ґданському музеї про поляків у Вермахті викликала обурення у польських лідерів

Виставка "Наші хлопці. Мешканці Ґданського Помор'я в армії Третього Райху" зіштовхнулася із хвилею критики, зокрема з боку президента Анджея Дуди.

Про це повідомляють польські ЗМІ, пише hromadske.

Творці виставки "Наші хлопці. Мешканці Ґданського Помор'я в армії Третього Райху" зазначають, що вона покликана розповісти про долю "десятків тисяч" померанців, яких здебільшого силоміць призвали до армії Третього Райху. Для багатьох мешканців Ґданського Помор'я тема служби в нацистській армії здавалася "надто небезпечною,щоб говорити про неї відкрито".

Низка правих політиків, зокрема президент Анджей Дуда, розкритикували виставку за "німецький наратив". Польський лідер обурився через представлення солдатів Третього Райху як "наших". На його думку, такі дії "підривають" основи польської ідентичності та повагу до жертв.

"Це не лише історична брехня, це моральна провокація, навіть якщо фотографії молодих чоловіків у формі гітлерівської армії зображують поляків, насильно мобілізованих до німецької армії. Поляки як нація були жертвами німецької окупації та німецького терору, а не їх винуватцями чи учасниками", — заявив Дуда.

Міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш теж вважає, що такі виставки "не служать польській пам'яті": "Наші хлопці, солдати та цивільні, поляки, захищали свою батьківщину від нацистської Німеччини до останньої краплі крові. Вони герої, і вони заслуговують на місце у виставках".

Після такої негативної реакції Ґданський музей наголосив, що має на меті висвітлити трагічну долю тих, хто після 1939 року опинився під жорстоким примусом і був призваний до Вермахту з погрозами розправою над ними чи їхніми сімʼями. 

"Ми показуємо страждання людей, позбавлених свого вибору. Ми відмовляємося приймати їх зображення як зрадників чи колаборантів. Виключення жертв німецького насильства з польської національної спільноти не лише безчесно та непатріотично, але й нагадує ганебну риторику комуністичної пропаганди, яка десятиліттями стигматизувала жертв, а не винуватців", — наголосив Ґданський музей.

 

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.