Парламент ухвалив закон про визнання депортованими українців, виселених з Польщі у 1944-1951 роках

Верховна Рада України ухвалила законопроєкт, яким громадяни України, які були примусово переселені з території Польщі у 1944-1951 роках визнані депортованими.

За проєкт Закону №2038 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо визнання депортованими громадян України, які у 1944-1951 роках були примусово переселені з території Польської Народної Республіки" проголосували 284 народні депутати.

Закон розширює поняття "депортація", поширюючи його на примусове переселення осіб українського походження у 1944-1951 років з місць їх постійного проживання на території Польщі на підставі рішень, прийнятих органами колишнього СРСР та Польської Народної Республіки.

"На фото — частина моєї родини. Вони споконвіку жили на українській землі — на Холмщині. У центрі — мій прадід Євстахій Кондзюра, голова родини. Їх вигнали з рідного дому. Як і сотні тисяч українців — за рішенням тоталітарного режиму. Без права вибору. Без права голосу. У товарних вагонах — на чужу землю. Мова про сотні тисяч українців із Холмщини, Лемківщини, Закерзоння, Надсяння, Підляшшя. Про родини, які зберігали пам'ять про біль крізь десятиліття", - написав на своїй сторінці Народний депутат України Ігор Гузь.

Згідно зі законом держава гарантує особам українського етнічного походження, які були примусово переселені з місць їх постійного компактного проживання на території Польської Республіки у період 1944-1951 років, а в разі їх смерті – членам їхніх сімей (чоловік, дружина, діти), право на відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної їм внаслідок депортації, у розмірах та порядку, встановлених Кабінетом Міністрів України, у вигляді одноразової матеріальної допомоги.

В Україні за рішенням Верховної Ради у другу неділю вересня з 2019 року на державному рівні вшановують роковини депортації – примусового виселення автохтонних українців з Лемківщини, Надсяння, Холмщини, Південного Підляшшя, Любачівщини, Західної Бойківщини у 1944–1951 роках.

 
Фото Ігоря Гузя

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.