Український науковий інститут Гарвардського університету очолить Террі Мартін

Американський історик Террі Мартін очолить Український науковий інститут Гарвардського університету, змінивши на цій посаді Сергія Плохія.

Про це пише Суспільне.

Террі Мартін здобув популярність завдяки своїм дослідженням національної політики Радянського Союзу, пропонуючи новий погляд на те, як радянська влада управляла багатонаціональним суспільством.

Террі Мартін є професором історії в Гарварді, де викладає курси, присвячені історії Росії, СРСР, сталінізму, націоналізму та імперій. Його праця "Імперія позитивних дій: нації та націоналізм у СРСР, 1923–1939" стала знаковою, оскільки вона аналізує феномен радянської національної політики, який він назвав "імперією позитивної дискримінації".

Головна ідея Мартіна полягає в тому, що Радянський Союз не лише придушував націоналізм, але й активно його підтримував серед національних меншин через створення національних територій, впровадження національних мов, розвиток місцевих еліт та фінансування культурних проєктів. Влада заохочувала формування національних культур, але лише в межах радянської ідеології.

Окрім тематики національностей, Мартін також досліджує історію радянських репресій, діяльність політичної поліції, релігійну політику, адміністративну історію сталінської доби, а також порівняльну історію нацистської та радянської держав. Зараз Мартін працює над новою книжкою, присвяченою політиці та соціології збору інформації радянською державою від революції до смерті Сталіна. Він досліджує, як влада намагалася знати й контролювати своє багатонаціональне суспільство через мережу статистичних обліків, переписів, звітів, агентурної інформації та інших засобів моніторингу.

Згідно з повідомленням, Мартін належить до покоління істориків, яке після відкриття радянських архівів у 1990-х роках дало новий поштовх дослідженню радянської політики щодо національностей і поставило під сумнів усталені стереотипи про "русифікацію" чи монолітність радянського режиму. Його праці цитують і вивчають як у західній, так і в пострадянській історіографії.

 

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.