У Полтаві планують встановити пам’ятник Симону Петлюрі

Монумент у Полтаві планують встановити до 100-річчя з дня загибелі Голови Директорії та Головного отамана військ Української Народної Республіки у травні 2026 року.

Про це пишуть місцеві ЗМІ.

Рішення про встановлення пам'ятника Симону Петлюрі прийняла Полтавська міська рада ще 4 вересня 2020 року, визначивши місце розташування – сквер біля Обласного центру естетичного виховання учнівської молоді (ОЦЕВУМ).

28 вересня 2020 року голова Полтавської облдержадміністрації розпорядився провести всеукраїнський відкритий конкурс на кращий проєкт монумента. Переможця конкурсу оголосили 1 червня 2021 року. Ним стала ескізна пропозиція скульптора Анатолія Куща (автора Монумента Незалежності України в Києві) та архітекторів Сергія та Михайла Швець-Машкарів.

За задумом авторів, скульптура Симона Петлюри буде триметровою, виготовленою з бронзи та встановленою на гранітному постаменті. Петлюру зобразять у генеральській формі, з шаблею. Правою рукою він спиратиметься на край столу, де лежатимуть документи та карти.

Станом на 2020 рік вартість спорудження пам'ятника становила близько 5 млн грн. Через повномасштабне вторгнення реалізацію проєкту тимчасово призупинили. Наразі вартість лише виготовлення скульптури зросла до майже 7 млн грн. Підготовка проєктно-кошторисної документації потребує ще 450 тис. грн, а благоустрій території — орієнтовно 1 млн 230 тис. грн.

 

Заборонений Улас Самчук

Під час президенства Віктора Януковича твори Уласа Самчука виключили з обов'язкової шкільної програми, а у 2021-му за позовом Андрія Портнова Окружний адміністративний суд Києва заборонив проводити офіційні пам'ятні заходи на честь письменника. Витоки таких дій антиукраїнських сил криються ще в рішеннях кдб срср і минулих вказівках із москви. Тоді здійснювалася спецоперація з перешкоджання висуненню письменника на Нобелівську премію.

Персональні повідомлення про відзначення повстанців нагородами УПА

В УПА та збройному підпіллі ОУН, що підпорядковувалися УГВР упродовж 40-х – 50-х рр. ХХ століття діяла цілісна система нагород. Персональні повідомлення про відзначення повстанців під час активної збройної боротьби зазвичай були усними, про що знаходимо інформації як у спогадах, так і в архівних кримінальних справах колишніх вояків. Проте, до нашого часу також дійшли документи, які підтверджують існування друковано-письмових персональних повідомлень про відзначення.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.