У Полтаві планують встановити пам’ятник Симону Петлюрі

Монумент у Полтаві планують встановити до 100-річчя з дня загибелі Голови Директорії та Головного отамана військ Української Народної Республіки у травні 2026 року.

Про це пишуть місцеві ЗМІ.

Рішення про встановлення пам'ятника Симону Петлюрі прийняла Полтавська міська рада ще 4 вересня 2020 року, визначивши місце розташування – сквер біля Обласного центру естетичного виховання учнівської молоді (ОЦЕВУМ).

28 вересня 2020 року голова Полтавської облдержадміністрації розпорядився провести всеукраїнський відкритий конкурс на кращий проєкт монумента. Переможця конкурсу оголосили 1 червня 2021 року. Ним стала ескізна пропозиція скульптора Анатолія Куща (автора Монумента Незалежності України в Києві) та архітекторів Сергія та Михайла Швець-Машкарів.

За задумом авторів, скульптура Симона Петлюри буде триметровою, виготовленою з бронзи та встановленою на гранітному постаменті. Петлюру зобразять у генеральській формі, з шаблею. Правою рукою він спиратиметься на край столу, де лежатимуть документи та карти.

Станом на 2020 рік вартість спорудження пам'ятника становила близько 5 млн грн. Через повномасштабне вторгнення реалізацію проєкту тимчасово призупинили. Наразі вартість лише виготовлення скульптури зросла до майже 7 млн грн. Підготовка проєктно-кошторисної документації потребує ще 450 тис. грн, а благоустрій території — орієнтовно 1 млн 230 тис. грн.

 

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.