В Україну з Канади доставлять посмертну маску і друкарську машинку Петлюри

До Києва з Канади везуть посмертну маску і друкарську машинку одного з провідників визвольних змагань 1917–1921 років Симона Петлюри, артефакти вже перетнули кордон і очікують на розмитнення.

Про це повідомив заступник міністра культури та стратегічних комунікацій Андрій Наджос, пише Укрінформ.

"У нас уже перетнув кордон вантаж дуже важливий. Він прямує до Києва з Канади, і в цьому вантажі міститься друкарська машинка, якою користувався Петлюра і його посмертна маска. Ми хочемо зробити разом з нашим Департаментом захисту культурної спадщини хороший історичний проєкт. Ми плануємо, можливо, вже на початку вересня зробити цю спільну історію публічною", - сказав Наджос.

Андрій Наджос зазначив, що це історичний спадок, який був віднайдений у Канаді. Загалом ідеться приблизно про 4 тисячі унікальних предметів. Цей архів створила українська діаспора після втрати Україною державності: емігранти спершу опинилися в Західній Європі, а згодом - у Північній Америці. Саме завдяки їм збереглися рідкісні артефакти.

До Канади перед відправкою посмертної маски і друкарської машинки Петлюри виїжджали українські фахівці, які провели опис і фіксацію.

 

Листи з Праги. 1968 рік у матеріалах КГБ

У 1968 році українці усе більш гостро реагували на події у Чехословаччині. У колись таємних архівах КГБ збереглися тисячі сторінок, на яких оперативники доповідали про різні форми нелояльності та спротиву українців. Були і ті, хто підтримав радянську окупацію ЧССР.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.