У Польщі розпочнуть пошукові роботи на місці поховання вояків УПА

30 вересня спільна українсько-польська група фахівців планує розпочати пошукові роботи на місці поховання вояків УПА поблизу Перемишля.

Про це повідомляє Міністерство культури та стратегічних комунікацій, пише Укрінформ.

Польська сторона надала дозвіл на проведення робіт у селі Юречкова, неподалік Перемишля.

"Ми плануємо розпочати роботи на території Юречкова наприкінці вересня. Це стане підтвердженням того, що дві країни в складних історичних питаннях почали рухатися назустріч", – зазначив заступник міністра культури та стратегічних комунікацій Андрій Наджос.

Юречкова ‒ бойківське село, з якого були примусово виселені українські селяни у 1947 році. За інформацією української сторони, у цьому селі є братська могила вояків УПА, які обороняли село і українців та загинули в бою з військовими підрозділами Армії Людової (армія комуністичної Польщі) 4 березня 1947 року. Це поховання розташоване на території лісництва.  

За словами посадовця, польська сторона заявила про намір провести пошуково-ексгумаційні роботи у 13 локаціях на території України. Також такі роботи плануються у чотирьох місцях на території Польщі. Роботи проводяться поетапно: відпрацьовується об'єкт, проводиться ексгумація, а потім перепоховання.

Раніше цього року на Тернопільщині, у селі Пужники, було знайдено рештки 42 польських громадян. Усі вони будуть перепоховані відповідно до християнських традицій.

Під час пошуково-екгумаційних робіт у Львові на території колишнього цвинтаря на Збоїщах, які розпочали 4 серпня, виявили братське поховання жертв Другої світової війни. Попередньо йдеться про рештки близько 40 осіб. 

 

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.

Українське державотворення літа 1941-го. Міфи та факти

Сам факт відновлення української влади після тривалої окупації мав суттєвий вплив на свідомість населення. Історик та дисидент, уродженець Волині Валентин Мороз згадував: "Перша половина мого життя була сформована двома прапорами під час проголошення української самостійності в 1941 році. Ці два українські прапори в рідному селі збереглися на ціле життя, давали вогонь витерпіти і перемогти".

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.