Київську митрополію УПЦ визнали афілійованою з Російською православною церквою

Держслужба України з етнополітики та свободи совісті визнала Київську митрополію Української православної церкви афілійованою з Російською православною церквою.

Про це йдеться на сайті Держслужби України з етнополітики та свободи совісті.

Цьому рішенню передувало дослідження, яке довело наявність ознак афілійованості згаданого утворення з іноземною релігійною організацією — РПЦ, діяльність якої в Україні заборонена. Відповідно, ДЕСС направила КМ УПЦ припис, що вимагав усунути порушення Закону України.

У своєму листі Предстоятель УПЦ митрополит Онуфрій заявив про відмову виконувати згаданий припис ДЕСС. Таким чином, Держетнополітики не має підстав для висновку, що Київська митрополія УПЦ усунула вказані порушення, або щодо помилковості винесеного припису відповідно до ч.15 ст.16 Закону чи відкликання припису відповідно до ч.17 ст.16 Закону України "Про захист конституційного ладу у сфері діяльності релігійних організацій".

Тому ДЕСС визнала афілійованість Київської митрополії Української Православної Церкви з іноземною релігійною організацією, діяльність якої в Україні заборонена. Це рішення створює правові підстави для припинення діяльності цієї структури на території країни.

 

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.

Українське державотворення літа 1941-го. Міфи та факти

Сам факт відновлення української влади після тривалої окупації мав суттєвий вплив на свідомість населення. Історик та дисидент, уродженець Волині Валентин Мороз згадував: "Перша половина мого життя була сформована двома прапорами під час проголошення української самостійності в 1941 році. Ці два українські прапори в рідному селі збереглися на ціле життя, давали вогонь витерпіти і перемогти".