Спецпроект

АНОНС АКЦІЇ: НЕ ДАМО ВИКИНУТИ МУЗЕЇ З ЛАВРИ!

Завтра у Печерські Лаврі відбудеться акція солідарності з науковцями музейних установ Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника.

Акція "Не дамо викинути музеї з Лаври!" розпочнеться в четвер, 23 грудня о 13:00 у Лаврі, за адресою вулиця івана Мазепи, 21.

В анонсі, розісланому активістами, йдеться:

"Уряд Януковича-Азарова викидає з Лаври українські музеї. Якщо ми це не зупинимо, втратимо назавжди:

- Музей історичних коштовностей України зі знаменитою Скіфською
Пектораллю

Подивитися на пектораль можна в розділі "Артефакти"

- Музей декоративного мистецтва з унікальними колекціями
Катерини Білокур, Марії Примаченко, зібраннями української писанки та
вишивки

- Музей книги й друкарства з історією нашої книги, стародруками
Петра Могили, Йосипа Тризни, Лазаря Барановича

- Музей театрального, музичного та кіномистецтва України,
заснований Лесем Курбасом, з експонатами подарованими Марією
Заньковецькою, Амвросієм Бучмою, родиною Старицьких

- Музей мініатюр з вражаючими експонатами

Всі ці музеї можуть опинитися на вулиці вже в найближчі дні.

Музейним працівникам наказали пакувати валізи. Знаних науковців виганяють з роботи чи переводять на посади двірників. Унікальні фонди будуть розтягувати відомі "музейні злодії" від влади, в кращому разі гноїтимуть у запасниках.

Влада руйнує Київську Лавру як культурну пам ятку світового значення, внесену в каталог світової спадщини ЮНЕСКО.

Проблема не тільки в тому, що музеї виселяють в нікуди, тобто знищують, як раніше знищили Музей історії Києва.

Про те, як із Лаври виганяють музеї, читайте у розділі "Інтерв'ю"

Влада має нахабство виганяти осередки української культури з української святині. Що це, якщо не злочин проти власної країни?

Століттями в Київській Лаврі поруч з келіями та храмами діяли братства і школи, друкарні й бібліотеки. Музеї Лаври продовжують цю традицію, зберігаючи в національній святині український дух і живу історію християнства на нашій землі.

Ці музеї не можуть заважати людям, що сповідують вчення Христа. Вони заважають лише дикунам, що ненавидять Україну, її культуру та історію. Це дикунство і ненависть не прикриєш ні рясою, ні міністерським портфелем.

Цих дикунів можемо зупинити лише ми українські громадяни, від імені яких чиняться злочинні дії.

Перший крок - акція солідарності 23 грудня о 13.00

Ми разом відвідаємо музеї, які влада хоче викинути з Лаври, засвідчимо їм свою підтримку, поставимо підписи на підтримку Лаврських музеїв і оголосимо про наступні кроки.

Прийди, приведи друзів, подивися на наші реліквії, скажи своє слово на захист музеїв!

Акція не є мітингом чи пікетом і проходить без партійної символіки. Ніхто не може заборонити людям зібратися разом і піти на екскурсію в улюблені музеї.

Якщо ти будеш байдужим, цих музеїв завтра не буде ні для тебе, ні для твоїх дітей.

ДОЛЯ УКРАЇНСЬКОЇ СВЯТИНІ ЗАЛЕЖИТЬ ВІД ТЕБЕ!

Рух добровольців "Простір свободи"

«Скеля трьох чекістів». Як УПА боролась із НКВД на Буковині

23 вересня 1944 року повстанці в Путильському районі Чернівецької області із засідки ліквідували заступника начальника обласного НКҐБ та заступника начальника обласного НКВД, керівника обласної медичної служби НКВД, а також заступник начальника 2-го батальйону Внутрішніх Військ НКВД, який командував районним гарнізоном. Згодом через натиск повстанців районна радянська влада відступила із райцентру Путила у віддалене село Селятин, затрималася тут лише 5 днів, покинула район та через територію Румунії відступила до райцентру Сторожинець. Кілька місяців в районі панували повстанці.

Справа капітана. За що сидів легендарний «динамівець» Костянтин Щегоцький

У різноманітних рейтингах найкращих українських футболістів усіх часів неодмінно буде це ім’я — Костянтин Щегоцький. Улюбленець київських уболівальників 1930-х, капітан «Динамо», перший в Україні гравець-орденоносець — це все про нього.

«Не Арґус, ні Гелена, ні Марія Маґдалена»: вибираємо та їмо сир по-середньовічному

Середньовічна кухня – це не лише екстравагантні страви на кшталт павича, міног чи лебедя у соусі з власної крові. Якими б дивними не видавались нам інколи люди середньовіччя, їх меню не надто відрізнялось від нашого. Пропонуємо вам уривок, де історикиня й авторка книги «Від бобра до фазана: їжа західноєвропейського Середньовіччя» Стефанія Демчук розповідає про шлях на середньовічний стіл сиру, без якого і сьогодні ми не можемо уявити свою повсякденність

«Польська» ідентичність і російське самодержавство

У перші десятиліття ХІХ століття Санкт-Петербург негласно визнавав польський характер Правобережної України, як і всіх інших територій, анексованих у Речі Посполитої. Чиновники найвищого рангу навіть використовували відповідну термінологію на кшталт: "польські губернії" чи "польські землі", причому як в усному мовленні, так і в офіційному діловодстві. Після Листопадового повстання 1831 – 1832 років ситуація кардинально змінилася: російське самодержавство розпочало тотальний наступ на "польську" ідентичність. Комплекс заходів, до якого протягом наступних десятиліть вдалася російська влада, без перебільшення, можна назвати репресіями в економічній, релігійній і гуманітарній сферах. Йдеться про русифікацію польської культури, переслідування католицької церкви, політичний тиск, заборону освіти рідною мовою, декласацію та асиміляцію шляхти.