Спецпроект

Митці-провокатори освятили в Києво-Печерській лаврі ікону Сталіна

31 жовтня українські та російські художники з арт-групи А.К.Т. і "Крадений хліб" пройшлися ходою по території Києво-Печерської лаври. Чому саме 31-го? Бо в цей день у 1961 році тіло колишнього вождя винесли з мавзолею.

31 жовтня українські та російські художники з арт-групи А.К.Т. і "Крадений хліб" пройшлися ходою по території Києво-Печерської лаври. У руках тримали ікону із зображенням Сталіна, узяли участь у богослужінні.

Мистецька акція була протестом проти зрощення державного апарату з церквою.

- Ми думали, у храмі нас під різними приводами не допустять до освячення ікони. Утім ми швидко знайшли спільну мову та порозуміння із присутніми. І нас таки пропустили до свічок і лампадок, - говорить російський художник Алекс Часовський.

"Зараз серед релігійних фанатиків у ходу ікони Сталіна та Гітлера. А зображення кривавого царя Миколи ІІ взагалі широко використовують", - додає Часовський.

Публіка практично не помічала екзотичної ікони або ж приймала її як належне, свідчать учасники акції. Туристи дивувалися, деякі просили сфотографуватися.

Відстоявши недільне богослужіння, художники поставили свічку за упокій душі прем'єра Росії Володимира Путіна.

- Багато хто із православної публіки приєдналися до нас. Співали псалми і запалювали свічки за упокій наших ворогів.

Ікону Сталіна залишили у ванній для перемішування бетону при виході з лаври.

— Під кінець навколо нас почали скупчуватися якісь люди, схожі на працівників служби безпеки. Але побити нас так і не встигли, — говорить Часовський.

Джерело: Gazeta.ua

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".