У Львові українсько-польська експедиція розпочала пошуково-ексгумаційні роботи

На території колишнього цвинтаря на Збоїщах у Львові українсько-польська експедиція розпочала пошуково-ексгумаційні роботи задля перепоховання останків солдатів Війська Польського.

Про це йдеться на сайті Міністерства культури та стратегічних комунікацій.

Роботи проходять у межах двосторонньої співпраці, спрямованої на спільне осмислення історичних подій. 

"Пам'ять про жертв Другої світової війни — це не лише про минуле, це про наші сьогоднішні цінності: гідність, взаємну повагу, здатність до діалогу. Українсько-польська співпраця — це приклад того, як спільні зусилля допомагають обом народам відновлювати історичну пам'ять і справедливість", — зазначив заступник Міністра культури та стратегічних комунікацій України Андрій Наджос.

Воїни загинули у 1939 році під час оборони Львова від німецького війська. Вони були представниками різних національностей. Цвинтар проіснував до 1960-х років, а остаточно був ліквідований у 1987-му. У 1990-х роках був встановлений символічний дерев'яний хрест із написом польською: "Жовнірам польського війська, полеглим в обороні Вітчизни у вересні 1939 р."

Ексгумаційні роботи триватимуть до 30 серпня.

Нагадаємо, що у травні завершили ексгумаційні роботи в селі Пужники на Тернопільщині. У результаті робіт виявили останки 42 осіб.

 

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.

"Цього разу це війна". Фрагмент із книжки Крістофера Кларка "Сновиди"

Уранці 28 червня 1914 року, коли ерцгерцог Франц Фердинанд із дружиною Софією прибули на залізничний вокзал у Сараєві, Європа ще жила в мирі. Через 37 днів спалахнула війна, яка забрала життя понад кільканадцять мільйонів людей, зруйнувала низку імперій і докорінно змінила хід світової історії. У книжці Крістофера Кларка "Сновиди" події, що призвели до Першої світової війни, розгортаються майже похвилинно.

"Архіви — це пам'ять народу"

Інтерв’ю з представниками Державної архівної служби України Анатолієм Хромовим і Тетяною Шевченко для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Мирон Коновалець. "Він ніколи не афішував те, що робив для брата"

На відміну від Євгена Коновальця, який фігурує у багатьох справах і сотнях довідок та агентурних повідомлень органів нквс, про брата Мирона відомостей дуже мало. Водночас його роль у діяльності УВО і ОУН була доволі важливою, хоч і мало публічною. В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України вдалося знайти й дослідити кілька цікавих документів, які підтверджують це і доповнюють скупі сторінки біографії Мирона Коновальця – доктора права, талановитого журналіста і активного громадського діяча.