Під час російської атаки пошкоджено синагогу ХІХ століття в Одесі

Під час нічної атаки РФ в Одесі пошкоджено історичну синагогу "Нахлас Еліезер".

Про це повідомив головний Рабин України Моше Реувен Асман.

"Ця свята будівля, зведена наприкінці XIX століття, слугувала місцем молитви, надії та духовної сили для одеської єврейської громади. Сьогодні ми знову стали свідками того, як війна торкається не лише людей, але й святих місць, нашої історичної памʼяті. Я зв'язався з головним рабином Одеси, Авраамом Вольфом, і він підтвердив, що синагога дійсно зазнала пошкоджень внаслідок удару", - написав Моше Реувен Асман у Facebook.

Синагога до 1920-х років була місцем молитви для єврейської громади, але у радянські часи її закрили. У 1992 році внаслідок обвалу зруйнувалася молитовна зала з 25-метровими стелями. Там збереглися лише пекарня та господарські приміщення.

Нині на цій території серед зарослих руїн залишилися залишки Арон а-Кодеш (священний ковчег) та інші релігійні предмети.

 

  

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.

"Цього разу це війна". Фрагмент із книжки Крістофера Кларка "Сновиди"

Уранці 28 червня 1914 року, коли ерцгерцог Франц Фердинанд із дружиною Софією прибули на залізничний вокзал у Сараєві, Європа ще жила в мирі. Через 37 днів спалахнула війна, яка забрала життя понад кільканадцять мільйонів людей, зруйнувала низку імперій і докорінно змінила хід світової історії. У книжці Крістофера Кларка "Сновиди" події, що призвели до Першої світової війни, розгортаються майже похвилинно.

"Архіви — це пам'ять народу"

Інтерв’ю з представниками Державної архівної служби України Анатолієм Хромовим і Тетяною Шевченко для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Мирон Коновалець. "Він ніколи не афішував те, що робив для брата"

На відміну від Євгена Коновальця, який фігурує у багатьох справах і сотнях довідок та агентурних повідомлень органів нквс, про брата Мирона відомостей дуже мало. Водночас його роль у діяльності УВО і ОУН була доволі важливою, хоч і мало публічною. В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України вдалося знайти й дослідити кілька цікавих документів, які підтверджують це і доповнюють скупі сторінки біографії Мирона Коновальця – доктора права, талановитого журналіста і активного громадського діяча.