АНОНС: "Пам'ять у камені: військові поховання як дзеркало історії"

1 лютого в Одесі відбудеться зустріч-дискус дослідників меморіалізації з родинами загиблих захисників та захисниць України "Пам'ять у камені: військові поховання як дзеркало історії".

11:30 – екскурсія для родин загиблих на Козацький цвинтар Сотніковської січі (Хаджибейська дорога, 143)

15:00 – зустріч-дискус в Одеській обласній універсальній науковій бібліотеці ім. М. Грушевського (вул. Троїцька, 49/51)

План дискусу:

- Культура національної пам'яті

- Викорінення совєцьких традицій поховання

- Як меморіалізувати російсько-українську війну?

- Які перспективи увіковічення в камені пам'яті героїзму наших воїнів?

- Як якісно провести відкритий конкурс на проєкт та будівництво військового меморіального кладовища у м. Одеса?

До участі запрошено члени родин загиблих, військові, волонтери, дизайнери, журналісти, військовий капелан, дослідники історії Одеси та Південної України.

Почесні гості заходу:

Тарас Іщик - військовослужбовець, дизайнер, автор графічного стилю ЗСУ

Дарця Веретюк - дизайнерка, співавторка Пантеону Героїв на Микулинецькому Кладовищі у Тернополі

Тарас Гончарук - доктор історичних наук, професор кафедри історії України Одеського університету імені І. І. Мечникова, дослідник історії Одеси та Південної України, Почесний краєзнавець України

Дарія Гірна - журналістка, авторка ютуб-каналу "Обличчя Незалежності"

Вахтанг Кіпіані - український журналіст, публіцист, письменник, історик, дослідник меморіалізації, військовослужбовець

Олена Живець - військовий капелан

Микола Сторожук - Заступник голови правління з питань стратегічних комунікацій ГО "ВЕТЕРАНС ХАБ ОДЕСА"

Валентина Шульц - громадський активіст, волонтерка, заступниця голови ГО "Вільні та Вірні"

 

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".