АНОНС: "Пам'ять у камені: військові поховання як дзеркало історії"

1 лютого в Одесі відбудеться зустріч-дискус дослідників меморіалізації з родинами загиблих захисників та захисниць України "Пам'ять у камені: військові поховання як дзеркало історії".

11:30 – екскурсія для родин загиблих на Козацький цвинтар Сотніковської січі (Хаджибейська дорога, 143)

15:00 – зустріч-дискус в Одеській обласній універсальній науковій бібліотеці ім. М. Грушевського (вул. Троїцька, 49/51)

План дискусу:

- Культура національної пам'яті

- Викорінення совєцьких традицій поховання

- Як меморіалізувати російсько-українську війну?

- Які перспективи увіковічення в камені пам'яті героїзму наших воїнів?

- Як якісно провести відкритий конкурс на проєкт та будівництво військового меморіального кладовища у м. Одеса?

До участі запрошено члени родин загиблих, військові, волонтери, дизайнери, журналісти, військовий капелан, дослідники історії Одеси та Південної України.

Почесні гості заходу:

Тарас Іщик - військовослужбовець, дизайнер, автор графічного стилю ЗСУ

Дарця Веретюк - дизайнерка, співавторка Пантеону Героїв на Микулинецькому Кладовищі у Тернополі

Тарас Гончарук - доктор історичних наук, професор кафедри історії України Одеського університету імені І. І. Мечникова, дослідник історії Одеси та Південної України, Почесний краєзнавець України

Дарія Гірна - журналістка, авторка ютуб-каналу "Обличчя Незалежності"

Вахтанг Кіпіані - український журналіст, публіцист, письменник, історик, дослідник меморіалізації, військовослужбовець

Олена Живець - військовий капелан

Микола Сторожук - Заступник голови правління з питань стратегічних комунікацій ГО "ВЕТЕРАНС ХАБ ОДЕСА"

Валентина Шульц - громадський активіст, волонтерка, заступниця голови ГО "Вільні та Вірні"

 

Коли виникла Українська Повстанська Армія?

У червні 1942 року Головна команда УПА Бульби-Боровця надіслала нацистському керівнику "Рейхскоміаріту Україна" Кохові листа, написаного в дуже гострій формі і з такою недипломатичною фантазією, як колись запорожці писали до турецького султана...

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.