АНОНС: "Пам'ять у камені: військові поховання як дзеркало історії"

1 лютого в Одесі відбудеться зустріч-дискус дослідників меморіалізації з родинами загиблих захисників та захисниць України "Пам'ять у камені: військові поховання як дзеркало історії".

11:30 – екскурсія для родин загиблих на Козацький цвинтар Сотніковської січі (Хаджибейська дорога, 143)

15:00 – зустріч-дискус в Одеській обласній універсальній науковій бібліотеці ім. М. Грушевського (вул. Троїцька, 49/51)

План дискусу:

- Культура національної пам'яті

- Викорінення совєцьких традицій поховання

- Як меморіалізувати російсько-українську війну?

- Які перспективи увіковічення в камені пам'яті героїзму наших воїнів?

- Як якісно провести відкритий конкурс на проєкт та будівництво військового меморіального кладовища у м. Одеса?

До участі запрошено члени родин загиблих, військові, волонтери, дизайнери, журналісти, військовий капелан, дослідники історії Одеси та Південної України.

Почесні гості заходу:

Тарас Іщик - військовослужбовець, дизайнер, автор графічного стилю ЗСУ

Дарця Веретюк - дизайнерка, співавторка Пантеону Героїв на Микулинецькому Кладовищі у Тернополі

Тарас Гончарук - доктор історичних наук, професор кафедри історії України Одеського університету імені І. І. Мечникова, дослідник історії Одеси та Південної України, Почесний краєзнавець України

Дарія Гірна - журналістка, авторка ютуб-каналу "Обличчя Незалежності"

Вахтанг Кіпіані - український журналіст, публіцист, письменник, історик, дослідник меморіалізації, військовослужбовець

Олена Живець - військовий капелан

Микола Сторожук - Заступник голови правління з питань стратегічних комунікацій ГО "ВЕТЕРАНС ХАБ ОДЕСА"

Валентина Шульц - громадський активіст, волонтерка, заступниця голови ГО "Вільні та Вірні"

 

"Пропагандистські вітрини": політична історія чемпіонатів світу з футболу

Після Другої світової війни в Угорщині, як і в інших країнах Центрально-Східної Європи, до влади прийшли комуністичні режими. Як і фашисти в Італії та нацисти в Німеччині, комуністи в Центрально-Східній Європі розглядали спорт як потужну пропагандистську зброю. Інтереси угорської комуністичної влади співпали з бажаннями тренера Густава Шебеша. Результатом стала найсильніша команда 1950-их років – склад збірної Угорщини, який увійшов в історію під назвою "Золота команда". Ця команда була одним з яскравих зразків впливу тоталітарного режиму на спорт

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Дніпро" на теренах Західної Німеччини. Спецоперація кдб

У 1956 році кдб срср створив на теренах Західної Німеччини легендовану групу "Дніпро", яка нібито стояла на патріотичних позиціях, дбала про українські інтереси і закликала емігрантів повертатися на свою батьківщину. Але за щирими, на перший погляд, зверненнями і закликами крилися ретельно продумані й далекосяжні плани посіяти розбрат і ворожнечу в середовищі української еміграції, скомпрометувати лідерів в очах рядових членів націоналістичних організацій, розсварити їх між собою, посіяти зневіру.

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.