На Одещині перейменували вулиці, названі на честь загиблих захисників і визначних діячів

Керівництво Дальницької громади, що на Одещині, перейменувало десяток вулиць, названі на честь загиблих героїв російсько-української війни та визначних українських діячів.

Про це повідомив журналіст і військовий ЗСУ Олександр Рудоманов.

"Керівництво Дальницької громади, що на Одещині, перейменували вулицю названу на честь загиблих героїв російсько-української війни Максима Бреславського та Дмитра Мельника", - йдеться у повідомленні.

Олександр Рудоманов також опублікував знімок відповідного додатку до рішення сільради від 15 липня.

Вулицю на честь загиблого захисника з громади – Максима Браславського – перейменували на Перемоги. Вулицю на честь загиблого захисника Дмитра Мельника перейменували на Бузкову. Також перейменовано вулиці, названі на честь борців за незалежність України у XX столітті Василя Вишиваного, Юрія Липи, Романа Шухевича, Всеволода Змієнка та інших.

Український інститут національної памʼяті вважає неприпустимим перейменування топонімів, в яких увічнено памʼять осіб, які брали участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України. Зокрема, у Війні за Незалежність України, та борців за незалежність України у XX столітті. Інститут закликає органи місцевого самоврядування утриматись від таких рішень, які створюють соціальну напругу та підривають авторитет державних інституцій.

Також Український інститут національної пам'яті спільно з народними депутатами запропонує зміни до законодавства, які стануть запобіжником від проявів зневажливого ставлення до тих, хто виборював незалежність України.

 

"Дніпро" на теренах Західної Німеччини. Спецоперація кдб

У 1956 році кдб срср створив на теренах Західної Німеччини легендовану групу "Дніпро", яка нібито стояла на патріотичних позиціях, дбала про українські інтереси і закликала емігрантів повертатися на свою батьківщину. Але за щирими, на перший погляд, зверненнями і закликами крилися ретельно продумані й далекосяжні плани посіяти розбрат і ворожнечу в середовищі української еміграції, скомпрометувати лідерів в очах рядових членів націоналістичних організацій, розсварити їх між собою, посіяти зневіру.

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.

Дівчата під Крутами: ким були перші доброволиці УНР

29 січня Україна вшановує полеглих у бою під Крутами. У 1918 році чотири сотні юнаків-курсантів першої української військової школи та збірна сотня студентів і гімназистів затримали просування до Києва регулярної більшовицької армії, яка переважала українську у понад 10 разів. Зі спогадів одного із гімназистів, ройового студентської сотні Левка Лукасевича, стало відомо, що на фронті разом із чоловіками були і дівчата.

Василь Мудрий (1893–1966)

"24 серпня 1939 року у Львові відбувся Крайовий конгрес Українського національно-демократичного об'єднання, на якому одностайно ухвалено резолюцію, що українське громадянство виконає в цих важких часах горожанські обов'язки крови і майна, які накладає на нього приналежність до Польської Держави... нині не час для взаємних політичних суперечок і що вищезазначене рішення разом з українським суспільством у повному обсязі виконаємо та понесемо всі жертви для спільної оборони держави".