На Одещині перейменували вулиці, названі на честь загиблих захисників і визначних діячів

Керівництво Дальницької громади, що на Одещині, перейменувало десяток вулиць, названі на честь загиблих героїв російсько-української війни та визначних українських діячів.

Про це повідомив журналіст і військовий ЗСУ Олександр Рудоманов.

"Керівництво Дальницької громади, що на Одещині, перейменували вулицю названу на честь загиблих героїв російсько-української війни Максима Бреславського та Дмитра Мельника", - йдеться у повідомленні.

Олександр Рудоманов також опублікував знімок відповідного додатку до рішення сільради від 15 липня.

Вулицю на честь загиблого захисника з громади – Максима Браславського – перейменували на Перемоги. Вулицю на честь загиблого захисника Дмитра Мельника перейменували на Бузкову. Також перейменовано вулиці, названі на честь борців за незалежність України у XX столітті Василя Вишиваного, Юрія Липи, Романа Шухевича, Всеволода Змієнка та інших.

Український інститут національної памʼяті вважає неприпустимим перейменування топонімів, в яких увічнено памʼять осіб, які брали участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України. Зокрема, у Війні за Незалежність України, та борців за незалежність України у XX столітті. Інститут закликає органи місцевого самоврядування утриматись від таких рішень, які створюють соціальну напругу та підривають авторитет державних інституцій.

Також Український інститут національної пам'яті спільно з народними депутатами запропонує зміни до законодавства, які стануть запобіжником від проявів зневажливого ставлення до тих, хто виборював незалежність України.

 

Коли виникла Українська Повстанська Армія?

У червні 1942 року Головна команда УПА Бульби-Боровця надіслала нацистському керівнику "Рейхскоміаріту Україна" Кохові листа, написаного в дуже гострій формі і з такою недипломатичною фантазією, як колись запорожці писали до турецького султана...

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.