У Національному музеї історії України відкрилася виставка, присвячена Євгенові Коновальцю

14 червня у Національному музеї історії України (МІСТ) відкрилася Виставка «Щиро Ваш. Євген Коновалець» . Вона присвячена 130-й річниці з дня народження однієї з найвизначніших і водночас найзагадковіших постатей в історії України XX ст.

Про це повідомляється на сторінці Музею у Фейсбук.

 

Командир Корпусу Січових Стрільців – найбоєздатнішого підрозділу Армії УНР, командант Української Військової Організації, голова Організації Українських Націоналістів Євген Коновалець прожив роки, сповнені боротьби, небезпек, ризику і таємниць.

Виставка знайомить відвідувачів із матеріалами фондових зібрань Національного музею історії України та Фундації імені Олега Ольжича. Це документи та особисті речі Євгена Коновальця: рукописи його творів, речі із родинного архіву, листи батьків до Євгена Коновальця, паспорт, виданий йому незалежною Литвою та багато іншого.

Також на виставці експоновано артефакти, пов'язані зі здійсненим спецгрупою НКВД терористичним актом, жертвою якого став Євген Коновалець.

Це, зокрема, адресована йому телеграма терориста Павла Судоплатова, який діяв під псевдо "Валюх", годинник, який був на руці лідера ОУН у час його загибелі, ручка та портсигар Євгена Коновальця, його посмертна маска, документи та світлини, пов'язані із похороном лідера ОУН у травні 1938 року в Роттердамі (Нідерланди).

Відвідувачі зацікавилися розробленою Миколою Сціборським схемою організаційної структури ОУН, фалеристикою, рідкісними світлинами, унікальною добіркою часописів, що висвітлювали деталі вбивства Коновальця.

Відкриваючи виставку, заступник генерального директора з наукової та фондової роботи Національного музею історії України Богдан Патриляк зауважив, що постать Євгена Коновальця поєднує братні народи – український та литовський.

"Уже тоді представники політичної еліти двох народів усвідомлювали, що треба спільними силами вести боротьбу за свою незалежність", - підкреслив пан Богдан.

Куратор виставки Олександр Кучерук, завідувач відділу Національного музею історії України "Музей Української Революції 1917–1921 років", провів для гостей виставки екскурсію. Окремо розповів про найцікавіші експонати.  

"Ця виставка особлива тим, що на ній ми представляємо лише оригінальні речі. Копій тут немає. Більшість з цих предметів широка аудиторія ніколи раніше не бачила. Про деякі з них до недавнього часу не знали навіть дослідники",– наголосив О. Кучерук.


Виставка триватиме до 14 жовтня 2021 року.


Більше фото за посиланням.

Скаутське братерство Литви та України

На початку ХХ століття уся Литва і значна частина України перебувала під кількасотлітньою російською окупацію. Українцям, до певної міри, пощастило більше, бо частина українських земель входила також і до складу Австро-Угорської імперії, під більш демократичною владою, керованою з Відня австрійським імператором (цісарем). Саме тому український скавтинг зміг організуватись у 1911 році

Капітуляція Петра І, пенсія Кримському хану і боротьба за незалежність України

В 1700 році московити мали обрати нового патріарха. Замість цього Петро І відміняє патріархат і планує стати найвищим цивільним і релігійним лідером країни. Він оголошує себе рятівником християнського світу від ворогів Господа в Османській імперії. Вимагає передати йому ключі від Храму Гробу Господнього та інших святих місць в Єрусалимі. Коли йому це не вдається — він вирішує захопити Константинополь, щоб привласнити місто з витоками православ‘я, підкорити Візантійську імперію і отримати статус «Третього Риму». Мріє отримати титул імператора і бути похованим у Софійському соборі в Константинополі

Ватикан, витоки східної політики та війна в Україні

Католицька Церква свідомо визначила Східну політику, маючи дві можливості: або гостро протиставитися комунізму і «героїчно загинути» на тих землях, або «в динамічно змінній ситуації у світі шукати більш ефективних шляхів, які б привели до кінцевої перемоги»

Балканська скалка Гітлера

Готуючись до нападу на Радянський Союз, Гітлер розраховував убезпечити свої фланги в Південно-Східній Європі шляхом захоплення всього Балканського півострову. З погляду на те, що італійські союзники приносили Гітлеру більше проблем, ніж користі, Німеччина вимушена була допомагати «вступитися» за Муссоліні в Греції, оскільки зрив операції «Барбаросса» був цілком вірогідним. У березні 1941 року на основі договору про вступ Болгарії до «Пакту Трьох держав» на її територію вводяться гітлерівські частини, котрі розпочинають просування безпосередньо до грецького кордону