Історики назвали нову дату виникнення міста Дніпро

Робоча група істориків, археологів та науковців вирішила вважати умовною датою виникнення міста 1526 рік.

Про це повідомили у Дніпровській міській раді.

Саме 1526 року, за археологічними та картографічними джерелами, вже існувало поселення Стара Самар — одне з перших козацьких осередків у регіоні, з якого згодом сформувалася агломерація, включно з Новим Кодаком і, зрештою, сучасним містом Дніпро.

Фахівці мали дві версії, як рахувати відлік історії Дніпра. Перша — від паланкового центру Війська Запорозького — Нового Кодака. Друга — від першого поселення, яке стало точкою запуску урбанізаційних процесів у місці злиття Дніпра і Самари — тобто від Старої Самарі. 

"Не всі, але більшість членів робочої групи схилилася до того, що саме Стара Самар є першим витоком козацької агломерації, з якої згодом народився і Новий Кодак, і інші поселення, що сформували сучасний Дніпро. Ми розглядали дві дати: 1524 рік — коли археологи знайшли товарну пломбу, яка свідчить про наявність торгівлі та постійного поселення. І 1526 рік — коли з'явилася карта польського картографа Бернарда Ваповського, де позначено населений пункт у нашому регіоні", — пояснив заступник міського голови Дніпра Андрій Денисенко.

За підсумками роботи відбуватиметься процес фіналізації всіх протоколів, узгодження формулювань і передача їх на розгляд міськради та мера.

 

 

Теми

Як СБ ОУН викрила цінного агента мдб урср у своїх лавах

"Бистра" призначила Ярославу Морозу зустріч на 30 червня в селі Модричі Дрогобицького району, де мала передати йому пошту та усні вказівки. На місце зустрічі він прямував у супроводі "Ворона" і чотирьох повстанців, які забезпечували охорону і перехід кордону. Вранці в селі група потрапила в засідку і вступила в бій. Мороз дістав важкі поранення в ногу й живіт і в такому стані був захоплений. Працівникові Дрогобицького управління мдб, який перший підоспів до нього, заявив, що він є представником Центрального Проводу ОУН, попросив зберегти йому життя і залишити сам факт взяття його в полон у таємниці.

Мої Танюки: Штрихи до родинного портрета

Мама дуже пишалася братом-режисером, активно листувалася з ним у радянські часи. Дядько теж писав їй багатосторінкові відповіді, детально оповідаючи про свої театральні справи, постановки, статті дружини. Коли ж він повернувся до Києва, поринув у політику та став народним депутатом України, вона майже щотижня телефонувала йому з Дягови, даючи "цінні поради". Часом матуся забувала, що перед нею вже не той "меншенький" брат, а державний діяч.

Письменник Ігор Костецький. КДБ ловив його, та не…

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України є чимало справ агентурної розробки, в яких інтрига тримається до останніх сторінок. Серед таких – чотиритомна справа на українського письменника, перекладача, літературознавця, режисера і видавця Ігоря Костецького, якій чекісти спершу дали назву "Письменник". У ній задокументовано численні намагання працівників кдб схилити на свій бік неординарного, екстравагантного, епатажного, амбітного письменника-модерніста.

"Велика війна професорів". Уривок із книги Мацея Ґурного

Новаторське дослідження польського історика Мацея Ґурного про те, як Перша світова війна точилася не лише на фронтах, а й у головах інтелектуалів. Серед географів, антропологів, психологів, істориків та соціологів Європи — від Парижа до Львова, від Відня до Белграда — розгорталася своя "війна духу", битва за визначення націй, рас, територій і кордонів, за право описувати "інших" і конструювати "своїх". У праці автор згадує низку українських інтелектуалів, які долучилися до дискурсу національної характерології, зокрема Степана Рудницького — географа, який відіграв головну роль у формуванні уявлень про українську етнічну територію.