Вийшов друком раніше неопублікований роман Олеся Ульяненка "Хрест на Сатурні"

Видавнича майстерня YAR випустила книгу лауреата малої Шевченківської премії Олеся Ульяненка "Хрест на Сатурні".

За посередництва видатного кінорежисера й сценариста Мирослава Слабошпицького (Україна-Австрія) в архівах був віднайдений забутий текст Олеся Ульяненка. Вперше його опубліковано в журналі "Кур'єр Кривбасу" у 2004 році. Цей роман ніколи не виходив окремий книгою і був створений як сценарій для кінофільму. У самому рукописі зазначалося, присвячення Андрієві Дончику. Ще за життя Олесь Ульяненко працював із Андрієм Дончиком, який очолює Національну кіностудію імені Олександра Довженка.

"Це видання є знаковою подією для української літератури, оскільки повертає читачам унікальний голос майстра, який поєднав у своїй творчості глибину, метафоричність і філософську багатогранність. Через 21 рік книга першого забороненого в Незалежній Україні автора дійшла й до українського читача", - зазначабть у видавничій майстерні YAR.

Для того, щоб рукопис побачив світ, творча група листовно звернулася до сестри покійного класика українського літератури Валентини Лісовської (США). Саме пані Валентині належать майнові права на використання творів Олеся Ульяненка. Після погодження декілька місяців тривав процес переносу журнального варіанту у вордівський формат. 

Передмову до художнього твору написав український літературознавець, педагог і методист, доктор філологічних наук, професор, дослідник творості Олеся Ульяненка Фелікс Штейнбук (Україна-Словаччина).

Олесь Ульяненко (справжнє ім'я Олександр Ульянов) — український письменник, наймолодший лауреат Малої Шевченківської премії. Останні роки життя мешкав у Києві. Написав понад 20 романів та повістей. Його твори перекладалися: англійською, німецькою, польскою, чеською, вірменською та фінською. У 1997 році став лавреатом малої Шевченківської премії за роман "Сталінка". 

 
Теми

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".