АНОНС: Зустріч із автором і презентація книжки "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

У Львові та Києві відбудеться зустріч із польським істориком Даріушем Домбровським та презентація його книжки "Король Руси Данило Романович (прибл. 1201 – 1264). Політична біографія", яка вийшла друком у видавництві "Локальна історія".

Про це видавництво "Локальна істоіря" повідомило у соцмережах.

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Маючи чотири роки, Данило втратив батька, князя Романа Мстиславовича, і чимало літ провів у вигнанні. Завдяки власному хистові, підтримці матері й талану княжичеві вдалося повернути батьківську спадщину та примножити її.

Його шлях — чотири десятиліття важкої боротьби і мечем, і словом. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Масштаб його діяльности засвідчують відносини з монголами, Священною Римською імперією, Нікейською імперією, Папським престолом і з сусідніми до Руси європейськими державами. Вершиною його політичної кар'єри – наприкінці 1253 року – стала коронація.

Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт. Ця книжка повертає постать Данила Романовича з тіні напівзабуття та відкриває перед читачами складну й бурхливу історію українського Середньовіччя.

Книжку видано за підтримки Польського Інституту у Києві в 2025 році у перекладі Андрія Козицького.

Учасники презентації у Львові:

Даріуш Домбровський – польський дослідник, автор книги.

Андрій Козицький – кандидат історичних наук, перекладач.

Коли: 8 вересня (понеділок) о 15:00.

Де: головний корпус Львівського національного університету імені Івана Франка (220 аудиторія).

Вхід вільний.

Учасники презентації у Києві: 

Даріуш Домбровський – польський дослідник, автор книги.

Олена Шеремет – перекладачка.

Модератор події: Віталій Михайловський – науковий редактор, доктор історичних наук.

Коли: 11 вересня (четвер) о 18:30

Де: Книгарня Сенс на Хрещатику (вул. Хрещатик, 34).

Реєстрація на подію за посиланням.

 

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.

«Він весь час мене розпитував, коли десь побачить ґрати, то питав: "Мамо, це тюрма?"» До 90-річчя незламної Надії Світличної

1972-го Надія Світлична працювала у бібліотеці Київського холодокомбінату, а про її відсутність на робочому місці сповіщала картка на дверях: "Викликали на допит у КГБ". На допитах Світлична трималась безкомпромісно, а коли слідчий намагався вплинути, маніпулюючи материнськими почуттями (синові Яремі виповнилось лише 2 роки), домагаючись, щоб визнала: твори, які вилучили – антирадянські, Надія Світлична відповідала твердо: "Прошу припинити цю торгівлю і ведіть у камеру, якщо арештували".