Розпочато зйомки бойовика про Данила Галицького. ВІДЕО

Режисер Тарас Химич оголосив, що працює над створенням нового фільму. Це буде художній блокбастер "Король Данило".

Про це повідомляє "Zахіd.net". Останнім часом режисер займався пост-продакшном своєї останньої стрічки "Жива". Але раптом Химич заявив, що зйомки нового фільму вже почалися. Працюватиме та сама команда, що створила "Живу".

"Це позитивна історія. Це історія, яка сталася давно, але на цій землі, де ми живемо. Воно безпосередньо стосується всіх нас", ― поділився думками Тарас Химич.

На телебаченні й у Мережі вже можна побачити офіційний тизер майбтунього фільму:

У центрі сюжету буде не тільки постать короля Данила Галицького, але й образ імперії, якою він керував. Атмосферу обіцяють відтворити з якомога більшою історичною точністю з ефектними батальними сценами.

"Ми вже працюємо з реконструкторами, будемо мати тренувальні табори для акторів. Все ж таки це зброя і всі мають володіти нею правильно. Обіцяємо вам розкішні постановки боїв, дуже видовищні", ― розповіла виконавчий продюсер Олеся Галканова.

За словами Химича, зйомочні локації відповідатимуть місцям історичних подій.

"Ми вибрали декілька локацій і на одній із них ми навіть хочемо побудувати таке тогочасне містечко, хочемо створити середовище. Тобто є одна локація на Прикарпатті, це буде для побудови міста. Але ми хочемо також знімати і на центральній Україні, і на Поділлі, тому що це ж держава була велика, вона не обмежувалася тільки Галичиною чи Волинню, це фактично Київська Русь", ― пояснив режисер.

Імен акторів режисер наразі не оприлюднює, але обіцяє, що обрали тих, хто несе у собі дух цієї землі. Прем'єру "Короля Данила" її творці обіцяють на 2018 рік.

Тарас Химич став відомим завдяки документальним фільмам, як от: "У рамках долі. Історія 1-ї дивізії УНА" (2005), "Золотий вересень. Хроніки Галичини 1939-1941" (2010), "Срібна земля. Хроніка Карпатської України 1919—1939" (2012), "Хроніка Української повстанської армії 1942-1954" (2014), "Легіон. Хроніка Української Галицької армії" (2015).

У 2016 році режисер представив свій перший художній фільм "Жива" про долю Анни Попович, яка воювала в лавах УПА.

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.

Дівчата під Крутами: ким були перші доброволиці УНР

29 січня Україна вшановує полеглих у бою під Крутами. У 1918 році чотири сотні юнаків-курсантів першої української військової школи та збірна сотня студентів і гімназистів затримали просування до Києва регулярної більшовицької армії, яка переважала українську у понад 10 разів. Зі спогадів одного із гімназистів, ройового студентської сотні Левка Лукасевича, стало відомо, що на фронті разом із чоловіками були і дівчата.

Василь Мудрий (1893–1966)

"24 серпня 1939 року у Львові відбувся Крайовий конгрес Українського національно-демократичного об'єднання, на якому одностайно ухвалено резолюцію, що українське громадянство виконає в цих важких часах горожанські обов'язки крови і майна, які накладає на нього приналежність до Польської Держави... нині не час для взаємних політичних суперечок і що вищезазначене рішення разом з українським суспільством у повному обсязі виконаємо та понесемо всі жертви для спільної оборони держави".

Нестабільність і криза. Фрагмент книги "Революційна весна" Крістофера Кларка

Весна 1848 року ознаменувала час, коли Європу воднораз огорнули надія і страх, вона відчула крихкість усталеного століттями політичного порядку. Повстання у Парижі, Відні, Берліні, Мілані, Празі та десятках інших міст не були ізольованими епізодами, а стали першою загальноєвропейською революцією модерної доби. За інтенсивністю та географічним розмахом вона не мала прецедентів і охопила майже весь континент: від Португалії до Галичини й від Скандинавії до Сицилії. Люди по всій Європі стали учасниками масової політики та вимагали соціальної емансипації, громадянських прав і національного самовизначення.