У Пужниках перепоховали жертв 1945 року

6 вересня на місці колишнього села Пужники Тернопільської області відбулася церемонія перепоховання останків, які віднайшли під час пошукових робіт.

Про це повідомляє Укрінформ.

Українську делегацію у Пужниках представляє тимчасова виконувачка обов'язків міністра культури та стратегічних комунікацій Тетяна Бережна, заступниця Голови Верховної Ради Олена Кондратюк, заступник міністра закордонних справ Олександр Міщенко, голова Українського інституту національної пам'яті Олександр Алфьоров.

"Сьогодні ми говоримо не про історію, не про політику - ми сьогодні говоримо про людяність і про те, що ми робимо крок назустріч один до одного у надзвичайно складній історичній темі. Україна забезпечує гідне вшанування всіх жертв війни — незалежно від національності чи давності трагедії", - зазначив голова УІНП Олександр Алфьоров.

До складу польської делегації, яку очолює маршалок Сенату Польщі Малгожата Кідава- Блонська, увійшли міністр культури та національної спадщини РП Марта Ценковська, тимчасово повірений у справах Республіки Польща в Україні Пйотр Лукасевич, генеральний консул Республіки Польща у Луцьку Анна Новаковська.

Під час церемонії перепоховання відбулася свята меса римо-католицького обряду.

Наразі пам'ятні знаки будуть безіменними, оскільки, за словами очільника польської команди науковців - генетика з Поморського медичного університету в Щецині професора Анджея Оссовського, ДНК-дослідження останків ще не завершені.

"Перші результати ідентифікації ми повинні отримати вже наприкінці цього року. Ми маємо ДНК-профілі усіх останків, поодинокі ще досліджуємо, маємо також ДНК членів їхніх родин, які мешкають у Польщі. З огляду на те, що серед жертв є близькі родичі, то персональна ідентифікація останків вимагає дуже складних математичних розрахунків. Ми вже знаємо, що маємо останки (людей) з конкретних родин, але персональна ідентифікація потребує часу. Наступні результати ідентифікації залежатимуть від того, чи знайдемо їхніх родичів (мається на увазі живих), оскільки без них не буде змоги ідентифікувати всіх. Ми не маємо родичів усіх жертв і зараз шукаємо їхні родини", - зазначив Анджей Оссовський.

Ексгумаційні роботи на території колишнього села Пужники тривали з 23 квітня до 5 травня 2025 року. Їх проводила спільна українсько-польська експедиція під фаховим і безпековим наглядом української сторони. Під час ексгумації виявлено останки 42 людей. У Польщі проводили їх ДНК-дослідження.

 

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".

Михайло Воскобійник. Останній Голова Української Національної Ради

22 серпня 1992 року на урочистостях із відзначення першої річниці відновлення незалежності України повноважні представники Державного центру УНР в екзилі склали свої повноваження і передали їх у Києві очільникам відновленої України. Серед них був Голова Української Національної Ради Михайло Воскобійник. На той час в архівних фондах української зовнішньої розвідки лежала ще не розсекречена справа-формуляр на нього під назвою "Елегантний".

Сухомлинський VS Макаренко: остаточне вирішення церковного питання в Павлиші

Ім'ям Василя Сухомлинського названо вулиці та навчальні заклади, його, як педагога і досі шанують не лише в Україні, а навіть у Китаї. Навколо нього сформовано образ гуманіста, "павлиського добротворця", який щиро любив дітей та віддавав їм своє серце. Часом Сухомлинського навіть зараховують до покоління "шістдесятників" у педагогіці, намагаючись створити образ прихованого борця з комуністичною системою.