У Пужниках перепоховали жертв 1945 року

6 вересня на місці колишнього села Пужники Тернопільської області відбулася церемонія перепоховання останків, які віднайшли під час пошукових робіт.

Про це повідомляє Укрінформ.

Українську делегацію у Пужниках представляє тимчасова виконувачка обов'язків міністра культури та стратегічних комунікацій Тетяна Бережна, заступниця Голови Верховної Ради Олена Кондратюк, заступник міністра закордонних справ Олександр Міщенко, голова Українського інституту національної пам'яті Олександр Алфьоров.

"Сьогодні ми говоримо не про історію, не про політику - ми сьогодні говоримо про людяність і про те, що ми робимо крок назустріч один до одного у надзвичайно складній історичній темі. Україна забезпечує гідне вшанування всіх жертв війни — незалежно від національності чи давності трагедії", - зазначив голова УІНП Олександр Алфьоров.

До складу польської делегації, яку очолює маршалок Сенату Польщі Малгожата Кідава- Блонська, увійшли міністр культури та національної спадщини РП Марта Ценковська, тимчасово повірений у справах Республіки Польща в Україні Пйотр Лукасевич, генеральний консул Республіки Польща у Луцьку Анна Новаковська.

Під час церемонії перепоховання відбулася свята меса римо-католицького обряду.

Наразі пам'ятні знаки будуть безіменними, оскільки, за словами очільника польської команди науковців - генетика з Поморського медичного університету в Щецині професора Анджея Оссовського, ДНК-дослідження останків ще не завершені.

"Перші результати ідентифікації ми повинні отримати вже наприкінці цього року. Ми маємо ДНК-профілі усіх останків, поодинокі ще досліджуємо, маємо також ДНК членів їхніх родин, які мешкають у Польщі. З огляду на те, що серед жертв є близькі родичі, то персональна ідентифікація останків вимагає дуже складних математичних розрахунків. Ми вже знаємо, що маємо останки (людей) з конкретних родин, але персональна ідентифікація потребує часу. Наступні результати ідентифікації залежатимуть від того, чи знайдемо їхніх родичів (мається на увазі живих), оскільки без них не буде змоги ідентифікувати всіх. Ми не маємо родичів усіх жертв і зараз шукаємо їхні родини", - зазначив Анджей Оссовський.

Ексгумаційні роботи на території колишнього села Пужники тривали з 23 квітня до 5 травня 2025 року. Їх проводила спільна українсько-польська експедиція під фаховим і безпековим наглядом української сторони. Під час ексгумації виявлено останки 42 людей. У Польщі проводили їх ДНК-дослідження.

 

МДБ СРСР проти УГКЦ. Спецоперації без кордонів

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено низку документів, які дають змогу доповнити інформацію про організацію сталінським режимом Львівського псевдособору 8–10 березня 1946 року з ліквідації УГКЦ. Зокрема, про оперативну розробку Івана Бучка, який після арештів в Україні всього єпископату залишався єдиним єпископом УГКЦ за кордоном, здійснення спецзаходів щодо знищення греко-католицької церкви на чолі з єпископом Теодором Ромжею на Закарпатті, намагання діяти за таким самим сценарієм у країнах Центральної та Східної Європи.

Життя з тавром "Молодої гвардії": доля українки, якій відвели роль зрадниці в ідеологічному романі

"Я хочу, щоб ми були разом на небесах", – сказав у концтаборі хлопець дівчині. Їх повінчав католицький священик Антон Куява. Це сталося під час повстання політичних в'язнів у Кенгірі в ГУЛАГу. Щастя бути разом у закоханих тривало менше двох місяців, а точніше – 42 дні. Однак любов не терпить обмежень, і на війну їй байдуже – вона творить диво народження нового життя й апріорі перемагає. У Києві живе витвір їхньої любові – донька Олена Бондаренко.

Чорний понеділок Корюківки

1-2 березня 1943 року чернігівська Корюківка пережила моторошні години знищення: кілька тисяч дітей, жінок, стариків без суду і слідства були методично розстріляні-спалені. Люди до останньої фатальної миті не вірили, що будуть покарані у такий жахливий спосіб за чиїсь дії, вони казали губителям : "Паночки, ми нічого поганого вам не зробили, це якась помилка..." І падали на землю, як снопи, скошені кулями.

Василю Листовничому – 150 років. Доля архітектора та його нащадків

Інженер та архітектор Василь Листовничий встиг попрацювати на уряд УНР – обіймав посаду будівничого Комісаріату в справах Київської шкільної округи. А ще був self-made man, який сам себе зробив і сам заробив на знамениту садибу у Києві на Андріївському, 13. І головне – виховав чудових нащадків. Він загинув від рук більшовиків у 1919-му. Ані точна дата, ані обставини його смерті достеменно невідомі.