На Тернопільщині розпочали ексгумацію польських жертв Волинської трагедії

24 квітня в Тернопільській області, на місці зниклого села Пужники, розпочали ексгумацію жертв Волинської трагедії.

Про це повідомила польська радіостанція RMF FM.

Ексгумаційні роботи проводить польсько-українська група дослідників, до складу якої входять, зокрема, судові медики, археологи, генетики та антропологи. З польської сторони на місці працюють дослідники з Фонду "Свобода і демократія", науковці з Поморського медичного університету та представники Інституту національної пам'яті. У роботах також беруть участь представники української фундації "Волинські старожитності".

"У Пужниках загинули польські громадяни, чиї особи встановлено. Ми хочемо встановити всіх жертв тієї драматичної ночі 1945 року і провести гідне поховання. На це чекають родини, які живуть і долучаються до процесу, наприклад, передаючи генетичний матеріал", – сказав перед початком ексгумації Мацей Врубель, державний секретар польського Міністерства культури і національної спадщини.

Оскільки кладовище і братська могила, де відбуваються ексгумації, розташовані посеред лісу, транспортування кількох тонн спеціалізованої техніки було складним завданням. Ексгумаційні роботи у Пужниках триватимуть близько трьох тижнів.

За різними свідченнями та документами, там можуть бути поховані близько 80 осіб. Після ексгумації останки досліджуватимуть антропологи, які визначать вік жертв, стать і пошкодження кісток. Також будуть проведені тести ДНК для порівняння з наявними зразками ДНК родичів померлих.

 

Восьме травня. Чому полеглих згадують у тиші

8 травня 1919 року лондонський часопис Evening News надрукував лист одного з своїх дописувачів із міркуваннями про те, як краще відзначити «День миру» - тобто першу річницю завершення світової війни. Його автор закликав започаткувати нову загальнонаціональну традицію - згадувати загиблих у війні хвилинами мовчання.

Вінстон Черчилль: "Совєтська загроза вже замінила собою нацистського ворога…"

На тлі 80-ї річниці завершення Другої світової війни варто згадати про одну з ключових постатей тих подій – прем'єр-міністра Великої Британії Вінстона Спенсера Черчилля – харизматичного політика, який понад усе в своєму житті нероздільно й повсякчас дбав про свій власний престиж та престиж Великої Британії, а перемогу над її ворогами вважав своєю власною справою, зумівши реалізувати з блискавичною енергійністю свою дитячу мрію – за умови можливості мати два життя – одне прожити як політик, друге – як воєначальник.

Літерна справа нкдб "Казачі полки"

Про російські казачі частини, що воювали на боці нацистської Німеччини, москва намагається не згадувати взагалі, особливо напередодні відзначення 80-ї річниці від дня перемоги у війні. Серед документів, датованих 1944–1945 роками, в архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України зберігається літерна справа під назвою "Казачі полки".

Сходіть на кладовище. Уривок з книжки "А тепер і спитати немає в кого... Як дослідити історію свого роду?"

Книжка «А тепер і спитати немає в кого», що незабаром вийде у видавництві Лабораторія, — це практичний путівник у світ генеалогії, що допоможе крок за кроком зібрати і зберегти навіть найменші уламки родинної пам’яті. З чого розпочати дослідження свого роду, як шукати інформацію, аналізувати документи, працювати з архівами, фотографіями і ДНК-дослідженнями — українська етнологиня Анна Ніколаєва детально і водночас доступно пояснює, як дізнатись більше про власну родину і зрозуміти себе.