На Тернопільщині розпочали ексгумацію польських жертв Волинської трагедії

24 квітня в Тернопільській області, на місці зниклого села Пужники, розпочали ексгумацію жертв Волинської трагедії.

Про це повідомила польська радіостанція RMF FM.

Ексгумаційні роботи проводить польсько-українська група дослідників, до складу якої входять, зокрема, судові медики, археологи, генетики та антропологи. З польської сторони на місці працюють дослідники з Фонду "Свобода і демократія", науковці з Поморського медичного університету та представники Інституту національної пам'яті. У роботах також беруть участь представники української фундації "Волинські старожитності".

"У Пужниках загинули польські громадяни, чиї особи встановлено. Ми хочемо встановити всіх жертв тієї драматичної ночі 1945 року і провести гідне поховання. На це чекають родини, які живуть і долучаються до процесу, наприклад, передаючи генетичний матеріал", – сказав перед початком ексгумації Мацей Врубель, державний секретар польського Міністерства культури і національної спадщини.

Оскільки кладовище і братська могила, де відбуваються ексгумації, розташовані посеред лісу, транспортування кількох тонн спеціалізованої техніки було складним завданням. Ексгумаційні роботи у Пужниках триватимуть близько трьох тижнів.

За різними свідченнями та документами, там можуть бути поховані близько 80 осіб. Після ексгумації останки досліджуватимуть антропологи, які визначать вік жертв, стать і пошкодження кісток. Також будуть проведені тести ДНК для порівняння з наявними зразками ДНК родичів померлих.

 

"Ми створюємо культуру пам’яті в Україні", - Гаяне Авакян

Інтерв’ю зі співзасновницею Платформи пам’яті "Меморіал" Гаяне Авакян для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Перешкодити єднанню ОУН із сіоністами. "Активні заходи" кдб

На початку 1970-х років із закордонних резидентур кдб срср надійшла низка документів, у яких зверталася увага на нову тенденцію в середовищі емігрантських центрів. Йшлося про те, що оунівці і сіоністи, попри здавалося б ідеологічні та інші розбіжності, почали об’єднуватися для спільної боротьби проти політики срср. Про те, як кдб намагався перешкодити такому єднанню, розповідають розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України.

Полон як тінь війни

Українська історія нерозривно пов'язана з війнами й боротьбою за незалежність. В усіх цих конфліктах українці опинялися в полоні: від часів визвольних змагань початку ХХ століття до сучасної війни проти Росії. Тема полону є не лише правовою чи військовою проблемою, а й історико-культурним дзеркалом епохи: вона відображає стан гуманістичних цінностей, культуру дотримання міжнародних норм і характер політичних режимів.

Тімоті Снайдер: Глобальна ініціатива у пошуках історичної правди

"Історія не є воюючою стороною. Завдання будь-якої серйозної історії, включно з таким проєктом як цей, — дійти до правди. А правда завжди цікавіша за міф. Правда демократична в той спосіб, у який міф бути не може, бо міф вимагає покори, міф вимагає відсутності сумнівів. Історична правда нагадує нам, що життя — це не стільки впевненість у чомусь хибному, скільки постійно зростаюче знання про різні речі, які можуть бути правдивими. Тому я не сумніваюся, що наприкінці цього проєкту люди в Україні і по всьому світі, будуть набагато краще підготовлені до боротьби з російською пропагандою, ніж зараз".