На Тернопільщині розпочали ексгумацію польських жертв Волинської трагедії

24 квітня в Тернопільській області, на місці зниклого села Пужники, розпочали ексгумацію жертв Волинської трагедії.

Про це повідомила польська радіостанція RMF FM.

Ексгумаційні роботи проводить польсько-українська група дослідників, до складу якої входять, зокрема, судові медики, археологи, генетики та антропологи. З польської сторони на місці працюють дослідники з Фонду "Свобода і демократія", науковці з Поморського медичного університету та представники Інституту національної пам'яті. У роботах також беруть участь представники української фундації "Волинські старожитності".

"У Пужниках загинули польські громадяни, чиї особи встановлено. Ми хочемо встановити всіх жертв тієї драматичної ночі 1945 року і провести гідне поховання. На це чекають родини, які живуть і долучаються до процесу, наприклад, передаючи генетичний матеріал", – сказав перед початком ексгумації Мацей Врубель, державний секретар польського Міністерства культури і національної спадщини.

Оскільки кладовище і братська могила, де відбуваються ексгумації, розташовані посеред лісу, транспортування кількох тонн спеціалізованої техніки було складним завданням. Ексгумаційні роботи у Пужниках триватимуть близько трьох тижнів.

За різними свідченнями та документами, там можуть бути поховані близько 80 осіб. Після ексгумації останки досліджуватимуть антропологи, які визначать вік жертв, стать і пошкодження кісток. Також будуть проведені тести ДНК для порівняння з наявними зразками ДНК родичів померлих.

 

Трагедія і спекуляції. Що саме сталося 11 липня 1943 року на Волині?

Перебільшена кількість нападів на польські села стала хибним засновком, з якого зроблено висновок про масштабну операцію по всій Волині. А звідти зроблено висновок про існування наказу, що приписував цілковите знищення поляків, етнічну чистку.

Мій улюблений сексот: 10 фактів про Юрія Смолича

8 липня Юрію Смоличу виповнилося 125 років. Люди, далекі від літератури, архівів, досліджень, усе чудово про нього знають. Наприклад, що Смолич був артилеристом у Петлюри. Що дослужився до звання генерал-майора КГБ і має численні нагороди за вірну службу. Що він записував на магнітофон розмови з Довженком. Що дружина Юрія Яновського ненавиділа Смолича. Що він цькував шістдесятників і хворого на серце Малишка. Більшість охоче повторює і смакує ці плітки й чутки, не заморочуючись із фактчекінгом.

Заборонений Улас Самчук

Під час президенства Віктора Януковича твори Уласа Самчука виключили з обов'язкової шкільної програми, а у 2021-му за позовом Андрія Портнова Окружний адміністративний суд Києва заборонив проводити офіційні пам'ятні заходи на честь письменника. Витоки таких дій антиукраїнських сил криються ще в рішеннях кдб срср і минулих вказівках із москви. Тоді здійснювалася спецоперація з перешкоджання висуненню письменника на Нобелівську премію.

Персональні повідомлення про відзначення повстанців нагородами УПА

В УПА та збройному підпіллі ОУН, що підпорядковувалися УГВР упродовж 40-х – 50-х рр. ХХ століття діяла цілісна система нагород. Персональні повідомлення про відзначення повстанців під час активної збройної боротьби зазвичай були усними, про що знаходимо інформації як у спогадах, так і в архівних кримінальних справах колишніх вояків. Проте, до нашого часу також дійшли документи, які підтверджують існування друковано-письмових персональних повідомлень про відзначення.