На Львівщині перепоховали останки воїнів Війська Польського

У Мостиськах на Львівщині відбулося перепоховання останків воїнів Війська Польського, що загинули у вересні 1939 року під час боротьби з німецькою армією.

Про це повідомили в УІНП.

Останки воїнів Війська Польського були ексгумовані у Збоїщах у Львові у серпні 2025 року командою Бюро пошуків і ідентифікації Інституту національної пам'яті Польщі. 

Голова Українського інституту національної пам'яті Олександр Алфьоров зазначив, що наразі складно визначити точну кількість перепохованих – ідентифікацію загиблих ускладнює недбале створення братської могили у Збоїщах, хоча під час ексгумації й було знайдено 11 жетонів з персональними даними. За поточними оцінками фахівців загалом було перепоховано від 30 до 50 останків. Проте більше про солдатів, що загинули, буде відомо тільки після детального дослідження ДНК. 

"Сьогодні в Мостиськах відбулося перепоховання вояків армії Речі Посполитої, вояків різної національності, різного релігійного сповідання і соціального статусу. Вояків Речі Посполитої, які на цих територіях в обороні Львова 1939 року від однієї тоталітарної системи –  нацистської, зустріли інформацію про напад іншої – російської. Ці вояки захищали Львів у перші дні початку Другої світової війни. Війни, яку розпочали дві тоталітарні держави – гітлерівська Німеччина та сталінська Росія", – наголосив Олександр Алфьоров.

Поховання відбулося на польській військовій ділянці цвинтаря в Мостиськах, де у 2015–2016 роках уже було перепоховано 138 польських військових, які загинули у 1939 році.

У церемонії також взяли участь заступник голови Інституту національної пам'яті та Комісії з розслідування злочинів проти польського народу (Республіка Польща) Кароль Полейовський, представники Міністерства закордонних справ, громади й інших органів державної влади України та Польщі.

 

Коли виникла Українська Повстанська Армія?

У червні 1942 року Головна команда УПА Бульби-Боровця надіслала нацистському керівнику "Рейхскоміаріту Україна" Кохові листа, написаного в дуже гострій формі і з такою недипломатичною фантазією, як колись запорожці писали до турецького султана...

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.