АНОНС: Презентація видання про першу в світі картину на тему Голодомору

12 листопада в Музеї Голодомору відбужеться презентація наукового дослідження Андрія Іванця «"Рік 1933" Віктора Цимбала – живописний першотвір про Голодомор».

Про це інформує Музей Голодомору. 

У виданні автор вперше комплексно аналізує історію створення, долю та значення картини "Рік 1933" – одного з найважливіших творів про Голодомор.

"Це полотно було створене художником Віктором Цимбалом у Буенос-Айресі в 1930-х роках та вважається, ймовірно, першим у світі професійним живописним твором, присвяченим трагедії Голодомору-геноциду. Дослідження базується на унікальних документальних матеріалах, включно із родинним архівом Віктора Цимбала. Це дозволило детально відтворити історію написання першого великого полотна на тему Голодомору, його шлях до глядача та життєпис художника", - наголошує провідний науковий співробітник Музею, кандидат історичних наук Андрій Іванець.

У рамках презентації відбудеться експонування полотна Віктора Цимбала "Рік 1933", що є одним із найцінніших у колекції Музею Голодомору. Присутні зможуть уперше побачити картину після комплексної реставрації, яка завершилася в 2023 році. Нагадаємо, що 17 грудня 2024 року картина "Рік 1933" була офіційно внесена до Державного реєстру національного культурного надбання України.

Віктор Цимбал (1902–1968) – видатний художник, ветеран армії УНР, активіст і меценат української діаспори, "людина правди" та громадський діяч, який ще у 1930-х роках докладав зусиль для інформування світової громадськості про злочин геноциду українців.

Коли: 12 листопада, середа, о 18:00

Де: Зала пам'яті Музею Голодомору, вул. Лаврська, 3.

Вхід за попередньою реєстрацією

 

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".