АНОНС: Презентація видання про першу в світі картину на тему Голодомору

12 листопада в Музеї Голодомору відбужеться презентація наукового дослідження Андрія Іванця «"Рік 1933" Віктора Цимбала – живописний першотвір про Голодомор».

Про це інформує Музей Голодомору. 

У виданні автор вперше комплексно аналізує історію створення, долю та значення картини "Рік 1933" – одного з найважливіших творів про Голодомор.

"Це полотно було створене художником Віктором Цимбалом у Буенос-Айресі в 1930-х роках та вважається, ймовірно, першим у світі професійним живописним твором, присвяченим трагедії Голодомору-геноциду. Дослідження базується на унікальних документальних матеріалах, включно із родинним архівом Віктора Цимбала. Це дозволило детально відтворити історію написання першого великого полотна на тему Голодомору, його шлях до глядача та життєпис художника", - наголошує провідний науковий співробітник Музею, кандидат історичних наук Андрій Іванець.

У рамках презентації відбудеться експонування полотна Віктора Цимбала "Рік 1933", що є одним із найцінніших у колекції Музею Голодомору. Присутні зможуть уперше побачити картину після комплексної реставрації, яка завершилася в 2023 році. Нагадаємо, що 17 грудня 2024 року картина "Рік 1933" була офіційно внесена до Державного реєстру національного культурного надбання України.

Віктор Цимбал (1902–1968) – видатний художник, ветеран армії УНР, активіст і меценат української діаспори, "людина правди" та громадський діяч, який ще у 1930-х роках докладав зусиль для інформування світової громадськості про злочин геноциду українців.

Коли: 12 листопада, середа, о 18:00

Де: Зала пам'яті Музею Голодомору, вул. Лаврська, 3.

Вхід за попередньою реєстрацією

 

Майдан. Початок. Cпогади учасників Революції Гідності

"Мустафа написав у Фейсбуці: "Хто сьогодні до півночі готовий вийти на Майдан?..". Цей заклик побачив Володимир Коломієць. Він кинув $600 на рекламу допису, і тому його побачили 100 тисяч користувачів".

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.