АНОНС: Лекція і виставка у Полтаві "Бій під Крутами: що насправді відбулось"

29 січня у Полтаві Хартія-Хаб запрошує на лекцію та виставку про полтавців, які стали учасниками бою під Крутами.

Упродовж 1917 та наступних років Україна виборювала своє право за незалежність під натиском диктаторської більшовицької влади. Одним із важливих феноменальних моментів спротиву постає бій під Крутами – протистояння українських військових за підтримки Студентського куреня Січових Стрільців проти більшовиків, які мали чисельну військову перевагу в 10-12 разів.

На лекції дізнаєтеся про полтавців, які були причетні до бою. А ще побачите тематичну виставку від Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського. На події буде представлений плакат з інформацією про Полтавців – учасників бою під Крутами. Також буде представлена виставка "Поєднані", де будуть присутні герої Полтавщини. Цей всеукраїнський проєкт, реалізований ще у 2017-2021 роках, присвячений добровольцям, військовим та медикам, які з 2014-го року виступили на захист української держави від російського агресора.

Ідея проєкту полягала в поєднанні доль кожного з сучасних героїв зі схожим історичним персонажем подій в Україні сторічної давнини – вояком УНР, членом ОУН чи бійцем УПА.

Лектор: Віталій Скальський – історик, військовослужбовець 17-ї бригади "Рейд" НГУ 2-го корпусу "Хартія".

Представниця виставки: Наталія Кузьменко – завідувачка науково-дослідним експозиційним відділом новітньої історії Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського

Коли: 29 січня, четвер, 18:00

Де: Полтава, Хартія-Хаб, Чорновола 7Б

Вхід вільний за попередньою реєстрацією

 

За ліквідацію Коновальця – трикімнатна квартира і 1000 рублів на меблі

В архівних фондах розвідки знайдено матеріали, які проливають світло на деякі подробиці широкомасштабної операції з ліквідації голови Проводу ОУН Євгена Коновальця, яку 23 травня 1938 року здійснив Павло Судоплатов за прямою вказівкою Йосипа Сталіна. Нові свідчення злочину більшовицького режиму проти українського визвольного руху ґрунтуються на письмових доповідях одного з головних фігурантів справи Василя Хомяка – особливо цінного агента ГПУ/НКВД УСРР, який діяв під псевдонімами "Лебедь" та "82" і якому вдалося впровадити убивцю у близьке оточення лідера українських націоналістів під виглядом свого родича.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.