IN MEMORIAM: Помер дисидент Семен Глузман

У віці 79 років помер Семен Глузман — відомий лікар-психіатр, правозахисник, радянський дисидент та політв'язень.

Про це повідомив депутат Микола Княжицький.

"У нього був важкий і категоричний характер та легка і чиста совість. Відійшов Семен Глузман. У радянські часи він стверджував , що генерал Григоренко був психічно здоровим і піддавався репресивній психіатрії. Сам Глузман був ув'язненим і відбував "покарання" разом з Мирославом Мариновичем і іншими героями в'язнями сумління", - написав Микола Княжицький.

Смен Глузман народився 10 вересня 1946 року в Києві. Закінчив Київський медичний інститут у 1970 році, за спеціальністю психіатрія.

На початку 1970-х років відкрито виступав проти каральної психіатрії в СРСР. Підготував незалежну експертизу у справі Петра Григоренка, довівши його психічне здоров'я та незаконність репресій. У 1972 році був засуджений на 7 років таборів і 3 роки заслання. У таборах разом із іншими політв'язнями продовжував наукову та публіцистичну діяльність, зокрема написав "Посібник із психіатрії для інакодумців".

З 1989 року був членом експертних груп при Верховній Раді СРСР та Асоціації психіатрів України. У 1993–1995 роках керував проектом "Модель системи інформування та планування для України", з 1993 року – виконавчий директор Українсько-американського бюро захисту прав людини.

У 1998 році був одним із авторів Закону України "Про психіатричну допомогу". У 1978 році Amnesty International оголосила роком Семена Глузмана. У 2008 році отримав Женевську премію з прав людини в галузі психіатрії за мужність і відданість гуманізму.

Більше про Семена Глузмана читайте у матеріалах:

"Чи може генерал піти проти злочинної влади? Приклад генерала Петра Григоренка, якого радянська влада визнала психічно хворим"

Семен Глузман: "Чим менше в країні героїв і фанатиків, тим краще живуть люди"

 
Семен Глузман

Майдан. Початок. Cпогади учасників Революції Гідності

"Мустафа написав у Фейсбуці: "Хто сьогодні до півночі готовий вийти на Майдан?..". Цей заклик побачив Володимир Коломієць. Він кинув $600 на рекламу допису, і тому його побачили 100 тисяч користувачів".

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.