Народний депутат першого скликання ініціював вшанування житомирських дисидентів та шістдесятників

Народний депутат України першого скликання, перший обраний Житомирський міський голова Віталій Мельничук звернувся до міської влади з ініціативою вшанувань борців за державну незалежність XX століття.

Про це пише zhytomyr.city.

У зверненні, датованому 10 грудня 2025 року, Віталій Мельничук наголошує на суспільній важливості збереження пам'яті про Анатолія та Валерія Шевчуків, Євгена Концевича та інших місцевих дисидентів і пропонує практичні кроки з увіковічення їхньої пам'яті.

У документі Віталій Мельничук наголошує на потребі системного підходу: не лише символічних кроків, а й практичних рішень, які зроблять імена цих людей видимими для мешканців і гостей міста. Серед конкретних ініціатив, які він пропонує, — такі заходи:

- замовити портрети Анатолія та Валерія Шевчуків, Євгена Концевича у народних художників Житомира для експозиції в Українському домі;

- розглянути перейменування однієї з центральних вулиць на "вулицю (чи проспект) братів Шевчуків" та перейменування Другого Шевченківського провулка на провулок Євгена Концевича;

- присвоїти ім'я Валерія Шевчука Житомирській обласній бібліотеці для дітей і юнацтва;

- встановити меморіальну дошку на будівлі колишньої обласної друкарні (вул. Мала Бердичівська), де працював Анатолій Шевчук;

- оголосити конкурс на кращий пам'ятник "Рушник Концевича", сприяти виданню альбому з підписами на "Рушнику" та опрацювати експозицію рушника у літературному музеї;

- розмістити на сайті міської ради окремий інформаційний блок "Історія міста" з біографіями та архівними матеріалами про місцевих дисидентів. 

У зверненні Мельничук також пропонує створити робочу групу за участі фахівців і депутатів для опрацювання реалізації цих ініціатив — від фінансового обґрунтування до програм відзначення та музейних проектів. Сам автор підкреслює, що вшанування пам'яті житомирян-борців за державність сьогодні є не лише справою історії, а й важливим моральним посланням у час війни за незалежність України. 

 

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".

Михайло Воскобійник. Останній Голова Української Національної Ради

22 серпня 1992 року на урочистостях із відзначення першої річниці відновлення незалежності України повноважні представники Державного центру УНР в екзилі склали свої повноваження і передали їх у Києві очільникам відновленої України. Серед них був Голова Української Національної Ради Михайло Воскобійник. На той час в архівних фондах української зовнішньої розвідки лежала ще не розсекречена справа-формуляр на нього під назвою "Елегантний".

Сухомлинський VS Макаренко: остаточне вирішення церковного питання в Павлиші

Ім'ям Василя Сухомлинського названо вулиці та навчальні заклади, його, як педагога і досі шанують не лише в Україні, а навіть у Китаї. Навколо нього сформовано образ гуманіста, "павлиського добротворця", який щиро любив дітей та віддавав їм своє серце. Часом Сухомлинського навіть зараховують до покоління "шістдесятників" у педагогіці, намагаючись створити образ прихованого борця з комуністичною системою.