Народний депутат першого скликання ініціював вшанування житомирських дисидентів та шістдесятників

Народний депутат України першого скликання, перший обраний Житомирський міський голова Віталій Мельничук звернувся до міської влади з ініціативою вшанувань борців за державну незалежність XX століття.

Про це пише zhytomyr.city.

У зверненні, датованому 10 грудня 2025 року, Віталій Мельничук наголошує на суспільній важливості збереження пам'яті про Анатолія та Валерія Шевчуків, Євгена Концевича та інших місцевих дисидентів і пропонує практичні кроки з увіковічення їхньої пам'яті.

У документі Віталій Мельничук наголошує на потребі системного підходу: не лише символічних кроків, а й практичних рішень, які зроблять імена цих людей видимими для мешканців і гостей міста. Серед конкретних ініціатив, які він пропонує, — такі заходи:

- замовити портрети Анатолія та Валерія Шевчуків, Євгена Концевича у народних художників Житомира для експозиції в Українському домі;

- розглянути перейменування однієї з центральних вулиць на "вулицю (чи проспект) братів Шевчуків" та перейменування Другого Шевченківського провулка на провулок Євгена Концевича;

- присвоїти ім'я Валерія Шевчука Житомирській обласній бібліотеці для дітей і юнацтва;

- встановити меморіальну дошку на будівлі колишньої обласної друкарні (вул. Мала Бердичівська), де працював Анатолій Шевчук;

- оголосити конкурс на кращий пам'ятник "Рушник Концевича", сприяти виданню альбому з підписами на "Рушнику" та опрацювати експозицію рушника у літературному музеї;

- розмістити на сайті міської ради окремий інформаційний блок "Історія міста" з біографіями та архівними матеріалами про місцевих дисидентів. 

У зверненні Мельничук також пропонує створити робочу групу за участі фахівців і депутатів для опрацювання реалізації цих ініціатив — від фінансового обґрунтування до програм відзначення та музейних проектів. Сам автор підкреслює, що вшанування пам'яті житомирян-борців за державність сьогодні є не лише справою історії, а й важливим моральним посланням у час війни за незалежність України. 

 

Майдан. Початок. Cпогади учасників Революції Гідності

"Мустафа написав у Фейсбуці: "Хто сьогодні до півночі готовий вийти на Майдан?..". Цей заклик побачив Володимир Коломієць. Він кинув $600 на рекламу допису, і тому його побачили 100 тисяч користувачів".

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.