Верховний суд роз'яснив рішення щодо Національного військового кладовища

Верховний суд пояснив, що законом заборонено використання земель природно-заповідного фонду для створення Національного військового меморіального кладовища.

Про це інфомує пресслужба Верховного суду.

"Насамперед зауважимо, що суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суди в цій справі встановили, що Національне військове меморіальне кладовище було засноване спеціальним законом і порядок його облаштування та розміщення також визначався законом", - йдеться у повідомленні.

Згідно із поясненням суду, Верховна Рада України ухвалила інший закон, який встановив пряму заборону на зміну цільового призначення земель природоохоронного фонду для таких потреб. У законі зазначено, що для розміщення кладовища не допускається зміна цільового призначення земельних ділянок на землях природно-заповідного фонду.

Утім попри законодавчу заборону, Київська ОВА ухвалила рішення про зміну цільового призначення ділянки, що належить до земель природоохоронного призначення, і використала її для створення меморіалу. Невідповідність цих дій закону та незаконність прийнятих адміністративних рішень підтвердили в цій справі суди, зокрема й Верховний Суд.

 

Коли виникла Українська Повстанська Армія?

У червні 1942 року Головна команда УПА Бульби-Боровця надіслала нацистському керівнику "Рейхскоміаріту Україна" Кохові листа, написаного в дуже гострій формі і з такою недипломатичною фантазією, як колись запорожці писали до турецького султана...

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.