Історики впорядкували могилу репресованого науковця Миколи Левченка

Історикиня Оксана Юркова та історик Едуард Андрющенко прозвітували про завершення першого етапу впорядкування могили історика та етнографа Миколи Левченка.

Про це повідомив історик Едуард Андрющенко.

Могилу Миколи Левченка — названого сина академіка Агатангела Кримського та його особистого секретаря у 1920-х рр. — виявили влітку цього року на Солом'янському кладовищі. Хрест на могилі проржавів, фарба на огорожі облізла, сама огорожа "вросла" у землю. 

Едуард Андющенко з Оксаною Юрковою оголосили про проведення благодійної лекції про Миколу Левченка та про збір 15 тисяч гривень на впорядкування могили – саме стільки, за попередніми підрахунками, коштувало б виготовлення і встановлення нового хреста та ремонт огорожі.

Історики замовили новий металевий хрест із заглушками, щоб вода не руйнувала хрест зсередини та медальйон із фотографією Миколи Левченка. А також відремонтували і пофарбували огорожу.

"Ми вирішили зберегти сірий колір огорожі і хреста, а також табличку на хресті як меморіальну річ, тому попросили майстрів прикріпити її на новий хрест. Весною плануємо почистити табличку, а на могилі посадити хости. Це буде другим, завершальним етапом впорядкування. Дякуємо всім, хто долучився!", - написав Едуард Андрющенко.

Загалом зібрали 47 064 гривень. На впорядкування могили витратили 16 250 грн. ще 30 814 гривень перерахували аеророзвідці та 108 батальйону "Вовки Да Вінчі". 

 

Коли виникла Українська Повстанська Армія?

У червні 1942 року Головна команда УПА Бульби-Боровця надіслала нацистському керівнику "Рейхскоміаріту Україна" Кохові листа, написаного в дуже гострій формі і з такою недипломатичною фантазією, як колись запорожці писали до турецького султана...

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.