Історики впорядкували могилу репресованого науковця Миколи Левченка

Історикиня Оксана Юркова та історик Едуард Андрющенко прозвітували про завершення першого етапу впорядкування могили історика та етнографа Миколи Левченка.

Про це повідомив історик Едуард Андрющенко.

Могилу Миколи Левченка — названого сина академіка Агатангела Кримського та його особистого секретаря у 1920-х рр. — виявили влітку цього року на Солом'янському кладовищі. Хрест на могилі проржавів, фарба на огорожі облізла, сама огорожа "вросла" у землю. 

Едуард Андющенко з Оксаною Юрковою оголосили про проведення благодійної лекції про Миколу Левченка та про збір 15 тисяч гривень на впорядкування могили – саме стільки, за попередніми підрахунками, коштувало б виготовлення і встановлення нового хреста та ремонт огорожі.

Історики замовили новий металевий хрест із заглушками, щоб вода не руйнувала хрест зсередини та медальйон із фотографією Миколи Левченка. А також відремонтували і пофарбували огорожу.

"Ми вирішили зберегти сірий колір огорожі і хреста, а також табличку на хресті як меморіальну річ, тому попросили майстрів прикріпити її на новий хрест. Весною плануємо почистити табличку, а на могилі посадити хости. Це буде другим, завершальним етапом впорядкування. Дякуємо всім, хто долучився!", - написав Едуард Андрющенко.

Загалом зібрали 47 064 гривень. На впорядкування могили витратили 16 250 грн. ще 30 814 гривень перерахували аеророзвідці та 108 батальйону "Вовки Да Вінчі". 

 

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.