АНОНС: Лекція Вахтанга Кіпіані "Національний пантеон українських героїв: хто, де, коли?"

У Львові, Івано-Франківську та Києві відбудуться лекції історика та військовослужбовця Віхтанга Кіпіані про Національний пантеон українських героїв.

Національний пантеон – це далеко не лише цвинтар видатних діячів та борців за волю України, це символ державності, найважливіше місце памʼяті і спільний простір для вшанування великих українців. Цей простір, що об'єднує минуле, теперішнє і майбутнє.

У списку для потенційного перепоховання в Україні можуть бути близько 200 видатних українців. Частина найвидатніших українців минулого розкидані по світу, як-от командир Чорних Запорожців у Америці, провідники ОУН у Мюнхені та Люксембурзі, а головний отаман Армії УНР у Парижі.

На лекції говоритимуть про те, як формуються списки імен і чи можливий остаточний перелік видатних українців, яких треба перепоховати на Пантеоні Героїв. Також обговорять:

– у яких країнах знаходяться могили видатних українців,
– від Києва до Холодного Яру – де потенційно може бути Пантеон Героїв?
– які варіанти варто розглянути і які обмеження можуть виникнути,
– що робити у випадках, коли місця поховань за кордоном уже стали частиною локальної історії інших країн,
– якою має бути комунікація з нащадками видатних українців, що упокоєні на світових кладовищах,
– наскільки реалістично реалізувати цей проєкт найближчим часом і що стоїть за рішеннями, які вже озвучені публічно.

Лектор: Вахтанг Кіпіані – історик, головний редактор "Історичної правди", військовослужбовець 2-го корпусу НГУ "Хартія".

Львів

Коли: 4 квітня, субота, 15:00

Де: Арт-клуб "Пролог", вул. Гнатюка 20-22

Івано-Франківськ

Коли: 5 квітня, неділя, 15:00

Де: Хартія-Хаб, Промприлад, Академіка Сахарова, 23 (Foodoteka, поверх 1А)

Київ

Коли: 6 квітня, понеділок, 18:30

Де: Хартія-Хаб, вул. Шота Руставелі 39/41

Вхід вільний за попередньої обовʼязкової реєстрації.

 

Майдан. Початок. Cпогади учасників Революції Гідності

"Мустафа написав у Фейсбуці: "Хто сьогодні до півночі готовий вийти на Майдан?..". Цей заклик побачив Володимир Коломієць. Він кинув $600 на рекламу допису, і тому його побачили 100 тисяч користувачів".

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.