АНОНС: Лекція Вахтанга Кіпіані "Національний пантеон українських героїв: хто, де, коли?"

У Львові, Івано-Франківську та Києві відбудуться лекції історика та військовослужбовця Віхтанга Кіпіані про Національний пантеон українських героїв.

Національний пантеон – це далеко не лише цвинтар видатних діячів та борців за волю України, це символ державності, найважливіше місце памʼяті і спільний простір для вшанування великих українців. Цей простір, що об'єднує минуле, теперішнє і майбутнє.

У списку для потенційного перепоховання в Україні можуть бути близько 200 видатних українців. Частина найвидатніших українців минулого розкидані по світу, як-от командир Чорних Запорожців у Америці, провідники ОУН у Мюнхені та Люксембурзі, а головний отаман Армії УНР у Парижі.

На лекції говоритимуть про те, як формуються списки імен і чи можливий остаточний перелік видатних українців, яких треба перепоховати на Пантеоні Героїв. Також обговорять:

– у яких країнах знаходяться могили видатних українців,
– від Києва до Холодного Яру – де потенційно може бути Пантеон Героїв?
– які варіанти варто розглянути і які обмеження можуть виникнути,
– що робити у випадках, коли місця поховань за кордоном уже стали частиною локальної історії інших країн,
– якою має бути комунікація з нащадками видатних українців, що упокоєні на світових кладовищах,
– наскільки реалістично реалізувати цей проєкт найближчим часом і що стоїть за рішеннями, які вже озвучені публічно.

Лектор: Вахтанг Кіпіані – історик, головний редактор "Історичної правди", військовослужбовець 2-го корпусу НГУ "Хартія".

Львів

Коли: 4 квітня, субота, 15:00

Де: Арт-клуб "Пролог", вул. Гнатюка 20-22

Івано-Франківськ

Коли: 5 квітня, неділя, 15:00

Де: Хартія-Хаб, Промприлад, Академіка Сахарова, 23 (Foodoteka, поверх 1А)

Київ

Коли: 6 квітня, понеділок, 18:30

Де: Хартія-Хаб, вул. Шота Руставелі 39/41

Вхід вільний за попередньої обовʼязкової реєстрації.

 

Пужники. У пошуках правди

Села Пужники, що на Тернопільщині, ви не знайдете на карті України. І проблема не в тому, що топографи забули про нього, чи воно занадто маленьке, щоб бути нанесеним. Його більше не існує, як і багато сіл, що зникли під час та після Другої світової війни. Однак минулого року село знову "з'явилося", щоправда, на шпальтах польських та українських видань. Що сталося у Пужниках у 1945-му? Який стосунок мають до цього УПА, "істрєбітєльні батальйони" та НКВД? Та, зрештою, коли воно перестало існувати?

Таємниця зникнення Степана Федака молодшого

Доля Степана Федака, рідні сестри якого були дружинами Євгена Коновальця й Андрія Мельника, сповнена багатьох загадок і білих плям. Вважалося, що він безслідно зник орієнтовно у 1945-му. Але органи мдб, а згодом – кдб срср не вірили в це і наполегливо продовжували розшукувати його по всьому світові. Він потрібен їм був для того, щоб довести до кінця спецоперацію, яка несподівано перервалася з початком війни. Ця операція є яскравим прикладом того, як москва вдавалася до застосування доволі специфічного методу, як "лагідне" вербування, аби лише проникнути до близького кола лідерів українського визвольного руху.

Євроспільноті слід терміново придбати собі нову "парасольку", - словацький науковець і політолог Александр Дулеба

Коли закінчувалася Друга світова війна британський прем'єр Уїнстон Черчіль запропонував інтеграцію інституцій. Не тільки спільний економічний ринок товарів, але й колективну безпеку. Все, що включає у себе поняття "європейський спосіб життя" при верховенстві права, демократії, вільних виборах, гарантії людських прав, свободі слова – сьогодні під великим питанням. Ми повністю недооцінюємо основи європейського інтеграційного проєкту, які сьогодні вкрай важливо реставрувати.

Микола Штейнберг: "У наші руки потрапила велетенська енергія. Вона може працювати на благо, а може все зруйнувати. Головне у безпеці – це ризики у взаємодії людини та створеної нею техніки"

Квітень 2026 року. За цей час Чорнобильська катастрофа встигла обрости томами наукових звітів, сотнями годин кінохроніки та, на жаль, десятками зручних міфів. Проте в рофесійному середовищі є імена, чия вага в дискусії про безпеку є абсолютною. Серед них Микола Штейнберг – інженер, який пройшов шлях від "народження" Чорнобильської АЕС до участі в подоланні наслідків катастрофи, що сколихнула весь світ.