АНОНС: Круглий стіл "Русь в історії України: як розповідати про неї в музеях?"

Національний музей історії України запрошує 15 березня на четверту і завершальну зустріч на тему "Русь в історії України: як розповідати про неї в музеях?".

"На трьох попередніх засіданнях круглого столу зосередилися власне на середньовічній історії 9–14 ст. Тож для фіналізації проєкту вирішили обрати темою пам'ять про ті далекі часи у ранньомодерній Україні. Зокрема, плануємо обговорити звернення до спадщини Давньої Русі в політичній культурі Великого князівства Литовського і Речі Посполитої, роль її інтелектуального і духовного спадку в розвитку освіти та релігійної культури українських земель, а також пригадування києворуського минулого у козацькій традиції 17–18 ст", - йдеться в анонсі.

Як розповідати про українську середньовічну історію у музейному просторі у популярній формі, без викривлень і фантазій; яким має бути загальний виклад домодерної історії України; наскільки правомірно явища і діячів цієї історії називати українськими поділяться своїми думками представники провідних науково-дослідницьких, освітніх і музейних закладів:

- докторка історичних наук, старша наукова співробітниця Інституту української археографії та джерелознавства та Інституту історії України НАНУ Наталя Старченко;

- доктор історичних наук, завідувач кафедри історії Національного університету "Києво-Могилянська академія" Максим Яременко;

- доктор історичних наук, доцент кафедри давньої та нової історії України Київського національного університету імені Тараса Шевченка Олексій Сокирко;

- кандидат історичних наук, старший науковий  співробітник Національного заповідника "Софія Київська" Сергій Багро.

Коли: 15 березня, в неділю, о 15:00.

Де: Національний музей історії України, вул. Володимирська, 2.

Участь у заході безкоштовна за умови реєстрації.

 

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".