АНОНС: Круглий стіл "Русь в історії України: як розповідати про неї в музеях?"

Національний музей історії України запрошує 15 березня на четверту і завершальну зустріч на тему "Русь в історії України: як розповідати про неї в музеях?".

"На трьох попередніх засіданнях круглого столу зосередилися власне на середньовічній історії 9–14 ст. Тож для фіналізації проєкту вирішили обрати темою пам'ять про ті далекі часи у ранньомодерній Україні. Зокрема, плануємо обговорити звернення до спадщини Давньої Русі в політичній культурі Великого князівства Литовського і Речі Посполитої, роль її інтелектуального і духовного спадку в розвитку освіти та релігійної культури українських земель, а також пригадування києворуського минулого у козацькій традиції 17–18 ст", - йдеться в анонсі.

Як розповідати про українську середньовічну історію у музейному просторі у популярній формі, без викривлень і фантазій; яким має бути загальний виклад домодерної історії України; наскільки правомірно явища і діячів цієї історії називати українськими поділяться своїми думками представники провідних науково-дослідницьких, освітніх і музейних закладів:

- докторка історичних наук, старша наукова співробітниця Інституту української археографії та джерелознавства та Інституту історії України НАНУ Наталя Старченко;

- доктор історичних наук, завідувач кафедри історії Національного університету "Києво-Могилянська академія" Максим Яременко;

- доктор історичних наук, доцент кафедри давньої та нової історії України Київського національного університету імені Тараса Шевченка Олексій Сокирко;

- кандидат історичних наук, старший науковий  співробітник Національного заповідника "Софія Київська" Сергій Багро.

Коли: 15 березня, в неділю, о 15:00.

Де: Національний музей історії України, вул. Володимирська, 2.

Участь у заході безкоштовна за умови реєстрації.

 

Мої Танюки: Штрихи до родинного портрета

Мама дуже пишалася братом-режисером, активно листувалася з ним у радянські часи. Дядько теж писав їй багатосторінкові відповіді, детально оповідаючи про свої театральні справи, постановки, статті дружини. Коли ж він повернувся до Києва, поринув у політику та став народним депутатом України, вона майже щотижня телефонувала йому з Дягови, даючи "цінні поради". Часом матуся забувала, що перед нею вже не той "меншенький" брат, а державний діяч.

Письменник Ігор Костецький. КДБ ловив його, та не…

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України є чимало справ агентурної розробки, в яких інтрига тримається до останніх сторінок. Серед таких – чотиритомна справа на українського письменника, перекладача, літературознавця, режисера і видавця Ігоря Костецького, якій чекісти спершу дали назву "Письменник". У ній задокументовано численні намагання працівників кдб схилити на свій бік неординарного, екстравагантного, епатажного, амбітного письменника-модерніста.

"Велика війна професорів". Уривок із книги Мацея Ґурного

Новаторське дослідження польського історика Мацея Ґурного про те, як Перша світова війна точилася не лише на фронтах, а й у головах інтелектуалів. Серед географів, антропологів, психологів, істориків та соціологів Європи — від Парижа до Львова, від Відня до Белграда — розгорталася своя "війна духу", битва за визначення націй, рас, територій і кордонів, за право описувати "інших" і конструювати "своїх". У праці автор згадує низку українських інтелектуалів, які долучилися до дискурсу національної характерології, зокрема Степана Рудницького — географа, який відіграв головну роль у формуванні уявлень про українську етнічну територію.

Наше (?) Січневе повстання (1863–1864 роки)

25 січня цього року у Вільнюському кафедральному соборі голови трьох держав "Люблінського трикутника" – Кароль Навроцький, Ґітанас Науседа і Володимир Зеленський вшанували 163-тю річницю Січневого повстання 1863–1864 років. Мало хто звернув увагу, але це перше в історії наших трьох країн спільне вшанування пам'яті учасників цієї історичної події на найвищому державному рівні.