АНОНС: Круглий стіл "Русь в історії України: як розповідати про неї в музеях?"

Національний музей історії України запрошує 15 березня на четверту і завершальну зустріч на тему "Русь в історії України: як розповідати про неї в музеях?".

"На трьох попередніх засіданнях круглого столу зосередилися власне на середньовічній історії 9–14 ст. Тож для фіналізації проєкту вирішили обрати темою пам'ять про ті далекі часи у ранньомодерній Україні. Зокрема, плануємо обговорити звернення до спадщини Давньої Русі в політичній культурі Великого князівства Литовського і Речі Посполитої, роль її інтелектуального і духовного спадку в розвитку освіти та релігійної культури українських земель, а також пригадування києворуського минулого у козацькій традиції 17–18 ст", - йдеться в анонсі.

Як розповідати про українську середньовічну історію у музейному просторі у популярній формі, без викривлень і фантазій; яким має бути загальний виклад домодерної історії України; наскільки правомірно явища і діячів цієї історії називати українськими поділяться своїми думками представники провідних науково-дослідницьких, освітніх і музейних закладів:

- докторка історичних наук, старша наукова співробітниця Інституту української археографії та джерелознавства та Інституту історії України НАНУ Наталя Старченко;

- доктор історичних наук, завідувач кафедри історії Національного університету "Києво-Могилянська академія" Максим Яременко;

- доктор історичних наук, доцент кафедри давньої та нової історії України Київського національного університету імені Тараса Шевченка Олексій Сокирко;

- кандидат історичних наук, старший науковий  співробітник Національного заповідника "Софія Київська" Сергій Багро.

Коли: 15 березня, в неділю, о 15:00.

Де: Національний музей історії України, вул. Володимирська, 2.

Участь у заході безкоштовна за умови реєстрації.

 

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.