АНОНС: Лекція "Діти і війна: моделі поведінки та стратегії виживання під час світового конфлікту 1914–1918 рр."

Музей воєнного дитинства запрошує 26 березня на онлайн-лекцію "Діти і війна: моделі поведінки та стратегії виживання під час світового конфлікту 1914-1918 рр."

Яким був вплив Першої світової війни на дітей та підлітків українських губерній? Розповість на онлайн-лекції Володимир Милько — кандидат історичних наук, старший дослідник та старший науковий співробітник Інституту історії України НАН України.

Під час зустрічі обговорять:

— юнацький максималізм, конфлікти з батьками та втечі на фронт;

— роль освіти й грамотності та способи ухилення від військової служби;

— від імперських практик (зокрема тілесних покарань) до змін часів революції 1917–1921 років;

— динаміку дитячих самогубств на зламі ХІХ–ХХ століть та в роки війни.

Коли: 26 березня о 18:00 (за Києвом).

Де: Онлайн, платформа Zoom.

Реєструйтеся на лекцію за посиланням до 25 березня (23:59).

Подія є частиною циклу лекцій "Дитинство як дослідницька категорія" від Музею воєнного дитинства. Проєкт реалізовується за підтримки Програмного офісу ProPeace в Україні.

 

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.