АНОНС: Велика історична дискусія: (пере)осмислюючи імперський міф Полтави

Культурна аґенція "Терени" запрошує долучитися до Великої історичної дискусії, щоб разом (пере)осмислити імперський міф Полтави.

Історичні міфи є важливим чинником функціонування національних і локальних ідентичностей. Свого часу в ідентичність Полтави був вмонтований потужний імперський контекст, який домінував над іншими складниками. Цей контекст потребує деконструкції і фахового переосмислення.

Одним з перших кроків для цього стане дискусія за участі відомих дослідників ранньомодерної України. Мова піде про нові підходи до дослідження та презентації історії Полтави і (пост)Гетьманщини, долю культурної спадщини, місцеві ідентичності та міфи, Полтавщину у загальнонаціональному та європейському контексті.

Спікери та спікерки дискусії:

Віктор Горобець: доктор історичних наук, професор (Інститут історії України НАН України)

Володимир Маслійчук: доктор історичних наук, доцент Національного університету "Києво-Могилянська академія"

Наталія Старченко: докторка історичних наук, старша наукова співробітниця Інституту української археографії та джерелознавства НАН України

Олексій Сокирко: доктор історичних наук, доцент Київського національного університету ім. Т. Шевченка, президент Українського товариства з дослідження вісімнадцятого століття

Юрій Волошин: доктор історичних наук, професор Полтавського національного педагогічного університету

Модерує: Ігор Сердюк, доктор історичних наук, професор Київської школи економіки.

Коли: 28 березня (субота), 14:00

Де: Музей історії Полтавської битви (вулиця Шведська Могила, 32)

Безоплатний трансфер від будівлі Полтавського краєзнавчого музею (вул. Конституції, 2) о 13.00.

Вхід вільний за умови попередньої реєстрації за посиланням.

 

Мої Танюки: Штрихи до родинного портрета

Мама дуже пишалася братом-режисером, активно листувалася з ним у радянські часи. Дядько теж писав їй багатосторінкові відповіді, детально оповідаючи про свої театральні справи, постановки, статті дружини. Коли ж він повернувся до Києва, поринув у політику та став народним депутатом України, вона майже щотижня телефонувала йому з Дягови, даючи "цінні поради". Часом матуся забувала, що перед нею вже не той "меншенький" брат, а державний діяч.

Письменник Ігор Костецький. КДБ ловив його, та не…

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України є чимало справ агентурної розробки, в яких інтрига тримається до останніх сторінок. Серед таких – чотиритомна справа на українського письменника, перекладача, літературознавця, режисера і видавця Ігоря Костецького, якій чекісти спершу дали назву "Письменник". У ній задокументовано численні намагання працівників кдб схилити на свій бік неординарного, екстравагантного, епатажного, амбітного письменника-модерніста.

"Велика війна професорів". Уривок із книги Мацея Ґурного

Новаторське дослідження польського історика Мацея Ґурного про те, як Перша світова війна точилася не лише на фронтах, а й у головах інтелектуалів. Серед географів, антропологів, психологів, істориків та соціологів Європи — від Парижа до Львова, від Відня до Белграда — розгорталася своя "війна духу", битва за визначення націй, рас, територій і кордонів, за право описувати "інших" і конструювати "своїх". У праці автор згадує низку українських інтелектуалів, які долучилися до дискурсу національної характерології, зокрема Степана Рудницького — географа, який відіграв головну роль у формуванні уявлень про українську етнічну територію.

Наше (?) Січневе повстання (1863–1864 роки)

25 січня цього року у Вільнюському кафедральному соборі голови трьох держав "Люблінського трикутника" – Кароль Навроцький, Ґітанас Науседа і Володимир Зеленський вшанували 163-тю річницю Січневого повстання 1863–1864 років. Мало хто звернув увагу, але це перше в історії наших трьох країн спільне вшанування пам'яті учасників цієї історичної події на найвищому державному рівні.