АНОНС: Велика історична дискусія: (пере)осмислюючи імперський міф Полтави

Культурна аґенція "Терени" запрошує долучитися до Великої історичної дискусії, щоб разом (пере)осмислити імперський міф Полтави.

Історичні міфи є важливим чинником функціонування національних і локальних ідентичностей. Свого часу в ідентичність Полтави був вмонтований потужний імперський контекст, який домінував над іншими складниками. Цей контекст потребує деконструкції і фахового переосмислення.

Одним з перших кроків для цього стане дискусія за участі відомих дослідників ранньомодерної України. Мова піде про нові підходи до дослідження та презентації історії Полтави і (пост)Гетьманщини, долю культурної спадщини, місцеві ідентичності та міфи, Полтавщину у загальнонаціональному та європейському контексті.

Спікери та спікерки дискусії:

Віктор Горобець: доктор історичних наук, професор (Інститут історії України НАН України)

Володимир Маслійчук: доктор історичних наук, доцент Національного університету "Києво-Могилянська академія"

Наталія Старченко: докторка історичних наук, старша наукова співробітниця Інституту української археографії та джерелознавства НАН України

Олексій Сокирко: доктор історичних наук, доцент Київського національного університету ім. Т. Шевченка, президент Українського товариства з дослідження вісімнадцятого століття

Юрій Волошин: доктор історичних наук, професор Полтавського національного педагогічного університету

Модерує: Ігор Сердюк, доктор історичних наук, професор Київської школи економіки.

Коли: 28 березня (субота), 14:00

Де: Музей історії Полтавської битви (вулиця Шведська Могила, 32)

Безоплатний трансфер від будівлі Полтавського краєзнавчого музею (вул. Конституції, 2) о 13.00.

Вхід вільний за умови попередньої реєстрації за посиланням.

 

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".