АНОНС: Лекція Радомира Мокрика "Дисиденти: історія, етика, критичне мислення"

Національний музей історії України запрошує на лекцію істроика Радомира Мокрика "Дисиденти: історія, етика, критичне мислення".

На тлі тисячолітніх процесів державотворення тривала боротьба за національну ідентичність і власну державу. У другій половині ХХ століття такими рушіями стали шістдесятники та дисиденти, які ціною власних жертв і зусиль вибороли українську незалежність.

Під час зустрічі Радомир Мокрик розкаже про свій шлях у вивченні й дослідженні теми дисидентського руху. А також про те, як радянська влада боролася з людьми, які виступали проти комуністичної ідеології, русифікації та порушень прав людини.

Радомир Мокрик — український історик, культуролог, науковий працівник Інституту східноєвропейських студій філософського факультету Карлового університету в Празі, викладач Українського католицького університету (м. Львів). Автор книжок "Бунт проти імперії: українські шістдесятники", "Чеські історії ХХ століття", "Культурна колонізація. Страх, приниження і опір України в радянській імперії".

Коли: 29 березня, у неділю, о 15:00

Де: Національний музей історії України, вул. Володимирська, 2

 

Майдан. Початок. Cпогади учасників Революції Гідності

"Мустафа написав у Фейсбуці: "Хто сьогодні до півночі готовий вийти на Майдан?..". Цей заклик побачив Володимир Коломієць. Він кинув $600 на рекламу допису, і тому його побачили 100 тисяч користувачів".

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.